Як ви вважаєте, чому нашому поетові (Шевченко) встановлено пам'ятки в багатьох куточках планети, хоч українська діаспора там може бути мінімальною?​

Але ніхто не пустив і пари з вуст. Є така солідарність, є такий закон неписаний, є така арештантська мораль, що подібної до неї більше немає у світі, — мораль упосліджених, святиня арештантської дружби.

 

Взагалі, як правило, немає на світі собаки, щоб від одного духу тигрячого не кидався зі скавулінням під ноги людини, від жаху.У цьому світі ніхто, крім людей, не вмів брехати: білка, кущ, собака — кожен був собою й нічим іншим бути не знав.

 

З божевільні-бо є лише один вихід — у могилу.

 

Бог не без милості, козак не без щастя

 

І на печі від долі не втечеш.

 

Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи!

 

В сміливих щастя завжди є!..

Літо – найтепліша пора року. Довгі сонячні дні змінюють короткі теплі ночі. Погода надворі найчастіше ясна, над головою розкидається синє небо. Дерева стоять пишно вбрані в яскраві зелені шати. Попід ними густо росте травиця, усіяна барвистими вогниками літніх квітів – маків, дзвоників, конюшини, пижма, ромашки, календули… А над ними порхають метелики та гудять всякі мушки.
Літо прикрашає сади й городи. Спіють соковиті яідки, за ними поспішають солодкі фрукти й свіжі овочі. В літа чудовий дзвінкий голос – то співають високо в небі або сховані у вітах дерев птахи – соловейко, вранішній жайворонок, веселий говіркий горобець. А ближче до вечора музика літа змінюється – то вступає хор цвіркунів, що не замовкає аж до самого ранку.І навіть дощ влітку теплий і лагідний. Під низькими хмарами повітря стає гарячим. Прохолодні краплі дощу змивають пил з доріг та листя, завдяки чому після воно заграє ще більш яскравим сяйвом.
Літо – яскраве, різнобарвне… Високе чисте небо, тепла прозора вода річок, стиглі фрукти, насичені кольори навкруги… Немає на світі людини, яка б не любила літа!