Чи згодні ви з думкою філософа М. Поповича, що у свідомості героя- оповідача не роздвоєння, а «персонажі новели... — усе це різні “кінці душі” одного й того самого романтичного “Я”»? Аргументуйте свою позицію. Согласны ли вы с мнением философа М. Поповича, что в сознании героя- рассказчика НЕ ​​раздвоение, а «персонажи новеллы ... - все это разные" конце души " одного и того же романтического "Я" »? Аргументируйте свою позицию.

    Власне закінчення твору "Сіроманець" пропоную скласти так:

    Наш герой таки зустрівся зі своїм вірним товаришем Сіроманцем. Вовк одужав, почав набирати сили, а в цьому допоміг йому хлопчик. Вовча зграя, від якої терпів нападки Сіроманець, була винищена. Вовк міг тепер спокійно існувати та не тікати з рідної землі. А все завдяки тій силі любові, яку друзі виростили в своїх серцях. Добро завжди перемагає зло, а дружба Сашка з вовком, який чимало часу поневірявся через іншу тварину - яскравий приклад цього. Тож давайте берегти дружбу, вірити в добро та допомагати одне одному, щоб світ став кращим!

У всех антилоп ноги обыкновенно довольно длинные и стройные, хвост оканчивается пучком волос, шерсть короткая и окрашена в живые цвета; у многих антилоп, как у оленей, существуют так называемые слёзные каналы под глазами. Величина описываемых животных весьма различна: карликовая антилопа (Cephalophus) достигает в вышину всего 20—23 см, тогда как самые крупные виды бывают ростом до 1,6 и 2 метров. Большинства антилоп мирные, общественные, пугливые животные и замечательны чрезвычайной быстротой своих движений.