Хто подарував тухольські землі Тугару Вовку? 14. Ким було влаштоване страшне видовище в стрийській долині? 15. Хто такі Пета-бегадир і Бурунда-бегадир? 16. Що було на жердинах перед шатрами монголів? 17. Що дав Пета-бегадир Мирославі для безпечного перебування в таборі? 18. Хто вбив тухольську молодь біля боярського будинку? 19. Чий це опис: «Мнимий монгол зліз із коня, скинув із себе кожух і, всім на диво, показалась...» 20. Про кого з головних героїв твору ці рядки: «Вся громада гнівна на тебе за те, що ти присвоюєш собі громадський ліс і полонину, не спитавши навіть громади, чи схоче вона на те пристати...»? А про Захара Беркута Б про Тугара Вовка В про Максима Беркута. 21. Кого Бурунда-бегадир звинуватив у подвійній зраді? 22. Хто з героїв твору сказав ці слова: «Життя в неволі нічого не варте»? 23. Хто навчив майстрів виготовляти машини для кидання каміння на монголів?

Відповідь:

В основі твору лежить історична подія – Чорна рада 1663 р. в Ніжині, у якій взяли участь народні «низи» («чернь» - звідси назва ради). Відомості про неї Куліш почерпнув частково з народних джерел, більшою ж мірою спирався на архівні документи, прагнучи до максимальної точності у викладі історичних фактів, описах народних звичаїв і побуту, а також використав літописи Самовидця і Григорія Грабянки. Політичним стрижнем роману стало припущення Григорія Грабянки про те, що «два союзніе мужи» - наказний (тобто тимчасовий) гетьман Я. Сомко й паволоцький полковник Іван Попович могли б, якби довше жили, спільними зусиллями об’єднати Правобережну й Лівобережну Україну під рукою московського царя. Водночас у «Чорній раді» Куліш виступає не так ученим-дослідником, як митцем, який поруч із зображенням реальних історичних осіб (гетьмани Я. Сомко, І. Брюховецький, ніжинський полковник В. Золотаренко, генеральний писар М. Вуяхевич) вдається й до художнього вимислу. У романі правдиво відтворено соціальні суперечності в Україні після переможної визвольної війни та приєднання до Московського царства: між поміщиками й селянами, шляхтою і міщанами, міщанами й козаками, козаками й селянами, запорожцями й городовими козаками («кармазинниками»), старшиною і рядовим козацтвом. Одним із наслідків цих суперечностей і стала «чорна рада"