Дуже Всі художні засоби у вірші старицького «Весна» Ранок пахощами віє; Ясно й широко вгорі, І рожевим світлом мріє Риза пишної зорі – Вся у перлах, самоцвітах, В легкім плетиві з хмарин.. І ось-ось загра по вітах Промінь золотом рясним… Ген над срібною рікою Коливається туман, І яскравою росою Оксамитний грає лан; Але тихо ще в долині – Не підійме сонних вій… І прозористі сутіні Повні там баєчних мрій: Мов веселкової казки Не скінчили дивні сни… Всюди барви, всюди ласки Чарівничої весни… Всюди чується обуда Від німого забуття… Ждеш і сам якогось чуда, Визволенного життя… Гей, зникай усе негоже, Прокидайся кревний люд! Ощасти ж, ласкавий боже, Наш новий, суспільний труд!