Борисовна
?>

Завдання: визначити, кого з героїв твору стосується наступна фраза. «...Стала оборонятися кулаками, мов добнями, і зубами. Не могли її подолати, бо коли побачила, як її Ганю таки взяв татарин на руки і поніс, зомлілу, вона, мов несамовита, кусала і била кулаками та розкидала татар, мов околоти». «Його огорнув страх. У його уяві татарва була такою силою, що її ніхто не переможе. Дідусь розказував йому, як козаки били татар; та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли». «...Був кремезний козак літ тридцяти. Одягнений у широчезні, як море, червоні штани, які підперізував широким шовковим поясом. На ногах добре шкапові чоботи. Сорочка була подерта і замащена на грудях, широко розхристана, звідки визирали широкі косматі та на сонці засмаглі груди». «Йому було вісімдесят літ зроду, та хоч було спочити старим костям у якому зимовнику, він не давався старості і волочився з козаками, граючи на бандурі та розвеселяючи їх грою й співами». «Йому блиснула думка в голові зайти сюди і порізати всіх, мов баранів, поки один видасть із себе голос... Хлоп високий і плечистий, він засукав рукави своєї свитки, поправив шапку й витягнув з-за пояса довгого ножа». «...Митець був арканом орудувати. У цьому була найбільша його заслуга». «Такий лад завів у селі старий досвідчений козак, котрий прийшов сюди з першими поселенцями». «...Пильнував пасіки, доглядав хату і дітей. Вважав своїм обов’язком привчити Павлуся до лицарського ремесла». «В такім молодечім пориві зробив він не одно таке, за що хотіли його батьки покарати. Тоді він утікав або до діда в пасіку, або в тернину, звідки не вийшов би був нізащо в світі, хоч не раз був дуже голодний». «...Був відважний козак і не жалів себе. Тепер йому стало ніяково, коли подумав, що його можуть убити, а тоді Павлусь стане круглим сиротою, на опіці чужих людей». «Він лежав на розстеленому кожусі спиною вгору, оперши голову на схрещені руки. Він, очевидно, заснув на спеці, не спавши цілу ніч». «Цей татарин для нас вартніший, ніж сьогоднішня перемога». викторина

Украинская литература

Ответы

endyurans2ooo
У повсякденному житті ми кожного дня зустрічаємось з людьми , ділимось своїми проблеми та успіхами, допомагаємо один одному, але коли погано, шукаємо підтримки. 
Ситуації бувають різними : отримав погану оцінку, посаврився з кимось і врешті решт тебе хтось принизив. Коли ти чуєш образу в свій бік, на серці відразу стає боляче. Але та людина, яка намагається принизити когось, вона така сама. Так завжди. Це правило життя! Тому що таким чином він хоче довести, що він розумний! Але це зовсім не так. Він опускається ще до нижчого рівня. Отже: "Хто принижує інших , той ніколи, запам"ятайте, ніколи не буде великим!"

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Завдання: визначити, кого з героїв твору стосується наступна фраза. «...Стала оборонятися кулаками, мов добнями, і зубами. Не могли її подолати, бо коли побачила, як її Ганю таки взяв татарин на руки і поніс, зомлілу, вона, мов несамовита, кусала і била кулаками та розкидала татар, мов околоти». «Його огорнув страх. У його уяві татарва була такою силою, що її ніхто не переможе. Дідусь розказував йому, як козаки били татар; та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли». «...Був кремезний козак літ тридцяти. Одягнений у широчезні, як море, червоні штани, які підперізував широким шовковим поясом. На ногах добре шкапові чоботи. Сорочка була подерта і замащена на грудях, широко розхристана, звідки визирали широкі косматі та на сонці засмаглі груди». «Йому було вісімдесят літ зроду, та хоч було спочити старим костям у якому зимовнику, він не давався старості і волочився з козаками, граючи на бандурі та розвеселяючи їх грою й співами». «Йому блиснула думка в голові зайти сюди і порізати всіх, мов баранів, поки один видасть із себе голос... Хлоп високий і плечистий, він засукав рукави своєї свитки, поправив шапку й витягнув з-за пояса довгого ножа». «...Митець був арканом орудувати. У цьому була найбільша його заслуга». «Такий лад завів у селі старий досвідчений козак, котрий прийшов сюди з першими поселенцями». «...Пильнував пасіки, доглядав хату і дітей. Вважав своїм обов’язком привчити Павлуся до лицарського ремесла». «В такім молодечім пориві зробив він не одно таке, за що хотіли його батьки покарати. Тоді він утікав або до діда в пасіку, або в тернину, звідки не вийшов би був нізащо в світі, хоч не раз був дуже голодний». «...Був відважний козак і не жалів себе. Тепер йому стало ніяково, коли подумав, що його можуть убити, а тоді Павлусь стане круглим сиротою, на опіці чужих людей». «Він лежав на розстеленому кожусі спиною вгору, оперши голову на схрещені руки. Він, очевидно, заснув на спеці, не спавши цілу ніч». «Цей татарин для нас вартніший, ніж сьогоднішня перемога». викторина
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

poiskmarina
asparinapti39
Yelfimova-andrei
Ruzalina_Svetlana1435
Любовь-Волков1205
osherbinin
prik-galina7390
banketvoshod
Игоревна Худанов1150
oniks-plus
aananasAnastiya1270
fishka-sokol14
dashafox8739
violetta152028
banketvoshod