olelukoya4
?>

Зробіть ідейно-художній аналіз вірша «Маленькі сонця» Василя Симоненка. Минула ніч, і сонце білогриве Несе на тросі огненному день, І блискітки, швидкі та метушливі, Стрибають на асфальті де-не-де. Мовчать каштани, стомлені і мляві, Та ось під них, у царство тишини, Ввірвалися чорняві і біляві, Блакитноокі дочки і сини. І вже каштанам ніколи дрімати, І сонце не надивиться згори На їх носи, рум’яні і кирпаті, На витівки, на ігри дітвори. І небо теплотою глибиніє, І радість наливається в серця  Сміються, бігають, пустують, мріють Малесенькі замурзані сонця. Алгоритм роботи над аналізом твору.1. Настрій поезії 2. Тема (мотив) ідея3. Вид лірики 4. Жанр твору 5. Художня лексика 6. Тропи 7. Художній синтаксис (стилістичні фігури) 8. Художня фоніка 9. Метрика (рими, римування, віршований розмір)10. Строфіка ​

Украинская литература

Ответы

владимировнаКлютко

Відповідь: Любов, Козацька кров.

Пояснення: Петро Шраменко, Яким Сомко, Кирило Тур були закохані в Лесю Череванівну. Кирило Тур закохався в Лесю і викрав її, а Петро Шраменко його дограв і між героями розпочався двобій, з якого ніхто переможцем не вийшов, двоє впали без сил. Кирило Тур і Петро Шраменко разом святкували вдома у Кирила. Після того як Іван Брюховецький став гетьманом, він ув'язнив Якима Сомка, потім обманом спробував вбити його чужими руками, але козак відмовляється, натомість до Івася приходить Кирило Тур і говорить, що він вб'єш Яким Сомко, Якась дає йому печатку, натомість Кирило йде до в'язниці і пропонує Якимось Сомко втікти, жертвуючи собою, адже скоріше всього Кирила Тура піймають і стратять, але Яким Сомко відмовляється, бо не хоче, щоб за нього погибали. Петро Шраменео і

Леся Червенівна закохані, наприкінці роману вони грають весілля.

Петро Шраменко,Кирило Тур, Яким Сомко - козаки, а Леся Череванівна донька старого козака, але це не означає, що у неї немає козацької крові.

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Зробіть ідейно-художній аналіз вірша «Маленькі сонця» Василя Симоненка. Минула ніч, і сонце білогриве Несе на тросі огненному день, І блискітки, швидкі та метушливі, Стрибають на асфальті де-не-де. Мовчать каштани, стомлені і мляві, Та ось під них, у царство тишини, Ввірвалися чорняві і біляві, Блакитноокі дочки і сини. І вже каштанам ніколи дрімати, І сонце не надивиться згори На їх носи, рум’яні і кирпаті, На витівки, на ігри дітвори. І небо теплотою глибиніє, І радість наливається в серця  Сміються, бігають, пустують, мріють Малесенькі замурзані сонця. Алгоритм роботи над аналізом твору.1. Настрій поезії 2. Тема (мотив) ідея3. Вид лірики 4. Жанр твору 5. Художня лексика 6. Тропи 7. Художній синтаксис (стилістичні фігури) 8. Художня фоніка 9. Метрика (рими, римування, віршований розмір)10. Строфіка ​
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

Любовь-Волков1205
Дмитрий74
dmitrovlug8248
fygasika
valerii_Georgievna915
postbox
evge-borisova2
Овчинников_Грузман
Surkova_Pavlovna
Lyubov214
AleksandrIvanovich1273
Кирилл-Анна1023
delta88
Ohokio198336
Бочкарева Горохова1652