Абуль-Фарадж називав притчі оповіданнями, які освіжають розум і видаляють з серця горе і печаль. Він писав: «Нехай вони служать утіхою для тих, хто страждає, цілющим бальзамом для тих, у кого розбите серце, путівником для тих, хто любить настанови, і найкращим другом для тих, хто цінує смішне». Як ти розумієш ці слова? Чи погоджуєшся з ними? Чому? Обсяг — до 250 слів.

Поезія «Блакитна панна» — взірець пейзажної лірики.Поет М. Вороний оспівав весну як блакитну панну.Поряд зі звичними, традиційними у фольклорі та в літературі засобами виразності (весна запашна, чарівна, у прозорих шатах, у серпанках) автор використовує біблійну урочисту лексику («Осанна!»), метафори («в душі моїй, в сяйві мрій в’ються хмелем арабески»), мистецькі терміни (арабески, фрески, гротески). І це надає творові непо­вторне інтелектуально-мистецьке естетичне забарвлення.
Тема:Має крилами Весна запашна,
Лине все в прозорих шатах,
У серпанках і блаватах…
Ідея:Довгожданна, нездоланна…
Ось вона — Блакитна Панна!…Художні тропи:епітети: весна запашна, прозорих шатах, вродою святою, неземною чистотою, променистою росою;метафори: сміючись на пелюстках, на квітках;порівняння: а вона, як мрія сна чарівна;анафора: має  крилами Весна запашна;окличні речення: ось вона — Блакитна Панна!; Їй виспівує:«Осанна!»