Написати переказ однієї з пісень Ч. Діккенса

Строфа перша

Скрудж був неабияким скнарою. Він був власником відомої контори "Скрудж і Марлі", і, хоча компаньйон давно помер, досі не змінював вивіску.

Був святвечір. Скрудж був незадоволений. Він не любив свята, бо у ці дні гроші пропадали дарма. А він не витрачав гроші на пустощі. Тож, він наказав клеркові зранку бути на роботі, грубо відправив племінника, не дав ані цента відвідувачам з благодійної організації.

Скрудж мешкав у квартирі, що належала колись Марлі. Але цього вечора на нього чекала дуже несподівана зустріч! Скрудж ніколи не вірив у привидів, та цього разу його лице враз змінилося, щойно він уздрів просто перед собою обличчя Марлі.

Зі своєю кіскою, в незмінній жилетці, вузеньких панталонах і чоботях — це був саме він. Китиці на чоботях стирчали, волосся на голові стирчало, кіска стирчала, поли сюртука повідстовбурчувались. Довгий ланцюг оперізував його і волікся слідом по підлозі на зразок хвоста. Він складався з ключів, колодок, карнавок, документів, гросбухів та важких гаманців із залізними застібками. Тіло привиду було геть прозоре, і Скрудж, оглядаючи його спереду, виразного бачив крізь жилетку два задніх ґудзики на сюртуці.

Марлі сказав Скруджеві, що він повинен подумати про милосердя та спокутувати свої гріхи. Крім того, попередив, що його відвідати, ще три Духи.

Строфа друга Перший із трьох Духів

Перший Дух, що прийшов до Скруджа серед ночі був дух минутого Різдва. Він доторкнувся до серця старого скнари і повів його крізь стіну на вулицю. Скрудж опинився у місцевості, де він народився та зростав. Дух показав йому школу, приятелів, сестру та кілька зворушливих епізодів з його колишнього життя. Потім Скрудж побачив дівчину, яку залишив заради грошей, її сім'ю, яка могла бути його сім'єю.