Дуже Самостійна робота №6Г. Квітка-Основ’яненко. “Маруся”Варіант 21. Про який твір Г. Квітки-Основ’яненка схвально відгукувався не лише Т. Шевченко, а й ті, хто зневажливо ставився до української мови А “Козир-дівка” Б “Маруся” В “Конотопська відьма” Г “Сердешна Оксана”2. На образі Марусі позначився вплив А класицизму Б романтизму В реалізму Г сентименталізму3. Найкращим сатиричним твором письменника є А “Маруся” Б “Конотопська відьма” В “Салдатський патрет” Г “Козир-дівка”4. У якому рядку не названо особливості сентименталізму А використання пестливих слів Б Маруся і Василь чутливі, вразливі В віщування серця, смерть з туги за коханим Г опис народного одягу5. Василь познайомився з Марусею А коли дівчина йшла по воду Б на весіллі В на ярмарку Г на вечорницях6. Перед смертю Василь просив покласти йому в труну А кисет, вишитий дівчиною Б землю в Марусиній червоній хустині В ікону, якою їх благословляли Г рушник, яким його перев’язували на сватанні7. Після відмови Наума Дрота видати за нього Марусю, Василь через деякий час повернувся в село, бо А відбув солдатчину Б заробив грошей, щоб найняти когось за себе в солдати В вивчився трохи й став дяком Г засумував за Марусею й прийшов до неї8. Кульмінацією твору є А зустріч по дорозі в місто Марусі з Василем Б повернення Василя із заробітків у день похорону В хвороба і смерть Марусі Г смерть Василя9. Життєві сили Наума й Насті в горі підтримує А подруга Марусі Б Василь В сусіди Г християнська смиренність10. Яка з проблем не порушена в повісті А соціальна нерівність Б щире, віддане кохання В життя і смерть Г чернецтво як порятунок від мирського життя11. Установіть відповідність між письменниками та їх роллю в літературі1 І. Котляревський 2 Г. Сковорода 3 Г. Квітка-Основ’яненко4 І. Вишенський А зачинатель нової української літературиБ основоположник нової української літературиВ батько української прози Г перший український байкар Д представник полемічної літератури12. Установіть послідовність подійА Василь постригся в ченціБ Парубок був за дружбуВ Маруся подає рушникиГ Маруся йде по грибиД Наум Дрот одбирає дружків свашок, старост, бояр ​

Так i нi.

Повість Вольтера «Простак» закінчилась сумно. Однак Гордон, який до самісінької смерті приятелював з Простаком, стверджував: «Нещастя інколи йде на добре».. . а скільки ще чесних людей на світі можуть сказати: «У нещасті немає нічого доброго! »

Але у «Простакові» стан речей не зображений фатально безвихідним. За Вольтером, позитивний приклад поруч, за ла-Маншем, — у англії, яку так любить Простак.

Для того, щоб пояснити обидві точки зору, ми сьогодні пригадаємо трагічну долю мадемуазель де Сент-ів і гуронця, а також спробуємо зрозуміти сутність полеміки гуронця і Гордона в Бастилії.Перебування Простака в Парижі починається з в’язниці. і не вилізти б йому звідти довіку, якби не.. .

Утім, попередньо треба ще раз відзначити художню майстерність автора. У повісті є «дзеркальна» , перехресна ситуація: гуронець їде до Парижа передусім для того, щоб визволити з монастиря панну Сент-ів, а в результаті вона визволяє його.

Щоб визволити коханого, Сент-ів була вимушена зрадити його. Отже, для того щоб стосовно однієї людини здійснився акт справедливості (щоб Простака звільнили) , треба, щоб стосовно іншої людини здійснився акт несправедливості (панна Сент-ів змушена віддатися вельможі Сен-Пуанжу) . Такий стан справ називається беззаконням.

У Парижі панна де Сент-ів попросила єзуїта влаштувати її до «якоїсь доброї побожниці, яка уберегла б її від спокуси» . Яка їдка іронія Вольтера!

«Побожниця» , жінка, не менш поблажлива, чим єзуїт, висловлювалася ще ясніше:

«Леле, — казала вона, — рідко справи йдуть інакше в цьому дворі, такому ґречному, такому галантному, такому вславленому: найменші й найзвичайніші посади дають часто лише за таку ціну, якої вимагають од вас. Слухайте, ви викликали в мені довіру й приязнь: признаюся вам, що коли б я була така вперта, як ви, мій чоловік не посідав би тої невеличкої посади, з якої живе; він знає це й зовсім не сердиться.. . <...> Ваше становище набагато краще: мова йде про те, щоб повернути вашого чоловіка на світ божий і одружитися з ним; це святий обов’язок, і ви повинні його виконати. <...> Що за лабіринт неправди! Що за країна! »

Що стосується Простака, він «з’явився в Парижі й у війську під іншим іменем» , і в цьому разі зникнення імені можна тлумачити як зникнення тієї людини, яка його носила. Отримавши посаду, яка давала йому засоби для існування, він перестав бути самим собою.

Мабуть, саме через ці реалії французького життя тієї доби «Простака» , на відміну від інших філософських повістей Вольтера, відносять до просвітницького реалізму.