7. Який історичний факт стримував розвиток культурно-мистецьких процесів в Україні в 60 — 70-ті роки XIX ст.? А) Перебування українського народу в колоніальній залежності від Російської та Австро-Угорської імперій; Б) початок діяльності товариства «Просвіта»; В) скасування кріпацтва; Г) проведення земської, судової, освітньої реформ в Росії. 8. Яка тема п'єси Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля»? А) тема знедоленої селянської дівчини, ображеної кривдниками; Б) одруження хлопця «на зло» коханій з іншою, яку згодом кидає; В) здобування хліборобом дворянських прав; Г) показ методів збагачення сільського глитая. 9. Чому Мартину Борулі, герою твору Івана Карпенка-Карого, відмовили в дворянстві? А) Він не вів дворянський б життя; Б) у документах поплутали букви в прізвищі виявилося, що документи Борулі підроблені В) Націєвський вирішив помститися за наречену 10. Характерними рисами реалізму є: А)ображення подій, викликане уявою, фантазією автора; Б) правдиве зображення реальної дійсності В) в) зображення подій у сатиричній формі.11. Виберіть збірку, яка не належить І. Франку А)«Зів´яле листя» Б)«Баляды и росказы» В)«На крилах пісень» Г)«Із днів журби» 12. «Мойсей « І.Франка за жанром - А) сонет Б) лірична поема В) філософська поема Г) історична драма

Київ... Русь... Україна... Ці слова з глибокою шанобою і гордістю промовляє кожний свідомий українець, бо виражають вони духовну близкість до землі своїх батьків, родоводу українського, його славної і водночас трагічної історії. Ось уже понад XV століть височіє на дні­провських схилах золотоверхий Київ, якому випала історична місія ста­ти «матір’ю міст руських», «відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав середньовічної Європи — Київської Русі.

Софія Київська і Золоті ворота княжого міста, Видубецький монас­тир і Києво-Печерська лавра із залишками Успенського собору, старо­винний Поділ і сивочолий Дніпро — все це духовні символи національ­ної історії та культури, без яких не мислиться українська земля і шлях її народу в майбутнє.

Оглядаючи з висот київських пагорбів далекі простори поза Дніпром, дослуховуючись голосу віків, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли і чиї ми діти? Хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому, і якою мовою спілкувалися наші предки? Хто були оті будівничі міст, храмів,

Пам’яток зодчества, що впродовж багатьох століть чарують нащадків своєю довершеністю й красою?.. Таких ще вповні не з’ясованих питань постає чимало, та відповідь на окремі з них ми можемо дати, адже нещо­давно ознайомилися з творами, автори яких намагалися збагнути долю нашого багатостраждального народу, зриміше і відчутніше уявити кар­тини минувщини. Зі сторінок оповідань і віршів дихає старовина, по­стає життя наших предків, миготять у стрімкому бігу коні, схрещуються списи, дзвенять шаблі... Без минулого немає майбутнього. У захоплю­ючу мандрівку по шляхах історії вирушимо ми на сьогоднішньому уроці, спробуємо перевірити ваше розуміння прочитаних творів усної народної творчості, історичної поеми О. Олеся.