Украдене щастя Якщо Михайло дійсно кохає Анну, то чому допустив осуд дорогої йому людини односельцями? У яких епізодах драми герої проявляють благородство? У яких ідуть проти законів моралі? Настає момент, коли кожен з персонажів п’єси повинен зробити важливий життєвий вибір. Чи правильний вибір зробили герої п’єси? чим вони керувалися? Чи думав Микола убити Гурмана? Чому таке сталося? Наскільки винен сам Михайло у своїй смерті? Чому він видає вбивство за самогубство? Чи можна назвати Михайла благородною людиною? Чи правильними були шляхи відстоювання персонажами свого права бути щасливими? Хто винен у трагедії героїв п’єси? Хто вкрав їхнє щастя? Чи актуальна ця п’єса в наш час? Якщо актуальна, то чим?

Іван Франко – «Гріє сонечко! Усміхається небо яснеє…»

Гріє сонечко!
Усміхається небо яснеє,
Дзвонить пісеньку жайвороночок,
Затонувши десь в бездні-глубіні
Кришталевого океану…
Встань,
Встань, орачу! Вже прогули вітри.
Проскрипів мороз, вже пройшла зима!
Любо дихає воздух леготом;
Мов у дівчини, що з сну будиться,
В груді радісно б’єсь здоровая
Молодая кров,
Так і грудь землі диха-двигаєсь
Силов дивною, оживущою.
Встань, орачу, встань!
Сій в щасливий час золоте зерно!
З трепетом любві мати щирая
Обійме його,
Кров’ю теплою накормить його,
Обережливо виростить його.
Гей, брати! В кого серце чистеє,
Руки сильнії, думка чесная, –
Прокидайтеся!
Встаньте, слухайте всемогущого
Поклику весни!
Сійте в головах думи вольнії,
В серцях жадобу братолюбія,
В грудях сміливість до великого
Бою за добро, щастя й волю всіх!
Сійте! На пухку, на живу ріллю
Впадуть сімена думки вашої!