«Берегиня»Друзяка В’ячеслав Михайлович Під різдво у печі напекла пирогів, Що чекають в холодній світлиці. Наварила куті, запасла чорнослив, подарунками вкрита полиця. Вигляда без кінця все своїх діточок - Ті блукають у пошуках щастя... Без її казочок підростає внучок, Бо ж навідує бабцю не часто. В мами мудра, ясна й молода голова, Серце - сонечко, руки - проміння. Материнські прості, наче зерно, слова І поради надійні, безцінні. Доки мати жива - не страшна самота: Все лихе від душі відступає. То її доброта материнська свята Перепони й напасті долає. Рідна ненька, мов бджілка, газдує одна. Мов земля, щедра й лагідна мати. Оберіг і продовження роду вона, Не посмійно про це забувати. Берегиння життя, берегиня житла, Захисниця сімейного роду. Берегиня добра, щастя миру й тепла, Берегиння Землі і Народу! Якир тут літературний рід, жанр, вид лірики , провідний мотив, художні засоби та віршовий розмір Плі очень