Завдання 1 Односкладним є речення: А. На добрий цвіт бджола летить. Б. Мені наснилась рідна хата і білі вишні під вікном. В.Вже закінчили жати жито. Г. Тут, на березі зеленім, ллються пахощі чудові... Завдання 2 Односкладним неозначено-особовим є речення: А.По селу застрибало відлуння цокоту сокири. Б. У чужому домі не порядкуй. В. І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. Г.Зелене море зроблять із Дніпра. Завдання 3 Не є неозначено-особовим речення: А.Поїдемо поговорити з лісом. Б. Нарешті будинок добудували. В.Навесні в селі встають рано. Г.День народження святкували вчора. Завдання 4 У якому реченні головний член виражений дієсловом у формі минулого часу множини? А.Поспішайте творити добро. Б.Цю церкву збудували в минулому столітті. В.Про них ще складуть легенди. Г.І сонце повільно скочувалось під тиском своєї ваги.

Українська пісня... Вона є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою, геніальною поетичною біографією. 

З давніх-давен уславилася Україна піснями, які дбайливо, як найдорожча реліквія, передавалися від покоління до покоління. Михайло Стельмах писав, що пісня супроводжує українця від колиски до могили, бо не було значної події в житті народу, нема такого людського почуття, яке б не озвалося в українській пісні чи ніжністю струни, чи рокотанням грому. Український народ створив так багато пісень, що, якби кожного дня вивчати одну нову пісню, на вивчення усіх не вистачило б людського життя. 

Ми знаємо так докладно античну історію, історію Римської держави, бо її оспівали славетні поети — Гомер, Овідій, Вергілій. Наша ж історія, як сказала Ліна Костенко у романі "Маруся Чурай", написана "плугом, шаблею, мечем, піснями". Так, і піснями. А нашими Гомерами були народні співці — кобзарі. До нас дійшли імена найталановитіших із них. Це Остап Вересай, Федір Кушнерик, Євген Мовчан... 

У давніх народних піснях відбилась відвага, волелюбність захисників народу, любов до рідної землі. Народна пам'ять зберегла імена деяких авторів давніх народних пісень. Найталановитіші з них — полтавчанка Маруся Чурай, козак Семен Климовський. 

Плине час. Народжуються і вмирають люди, гине у вогні часу матеріальна культура. Але вічними і незнищенними залишаються духовні цінності, серед яких — пісня. Сучасні українці не втратили любові до народної пісні, вона живе в кожному домі. 

У моїй сім'ї люблять і поважають народну пісню. Я чула їх змалку від бабусі, мами. Пісня згуртовує людей, очищає їхні душі, робить життя більш осмисленим, радіснішим і красивим. Наша пісня буде жити вічно.