1. Україну В.Сосюра називає: а) могутньою; б) великою; в) радісною; г) вишневою. 2. «Одсіяють роки, мов…» — продовжте рядок поезії:а) промінчик сонця; б) хмарки на небі; в) ранковий промінь; г) вечірня зоря. 3. Поезія В. Голобородька («Наша мова») закінчується рядком: А «тож хай знають вороги» Б «на самоті мовчимо В «у товаристві розмовляємо» Г «тож пісенними словами» 4. Установіть послідовність подій у вірші «Васильки» В. Сосюри А «Так же буде поле, як тепер, синіти…» Б « …а у тебе, мила, васильки з-під вій…» В « …може, васильками станем - я і ти…» Г « Одсіяють роки, мов хмарки над нами…» 5.Хто поклав на музику вірш «Васильки» В.Сосюри:А О.Пономарьов Б П.Майборода В В.Філонік Г А.Сердюк6.Хто з поетів писав вірші верлібром:А В.Союра Б В.Голобородько В В.Підпалий 7. Хто з поетів перші збірки надрукував за кордоном:А В.Підпалий Б В.Сосюра В В.Голобородько 8. Визначити художні засоби поезії «З дитинства: Дощ»1. Фразеологізм2. Інверсія3. Метафора4. Анафора5. Епітети6. Порівняння А. невеличка (річка), рудобокі (корови)Б. як птах, як річка, як гніздоВ. вплетена річка невеличкаГ. зелена волосся дощу небо вплетене і плетеД. весь до ниткиЕ. хто пасеться, хто набігається, хто нахитається9.Встановити відповідність:Автор Рядки з поезії1 В.Сосюра А гуляймо весілля своїм дітям, щоб не вмерло слово “коровай”, 2 В.Підпалий Б Треба в житті любити гаряче і багато: сонце, дощі зернисті, дороги в пилу, траву!3 В.Голобородько В все запорошене, все насторожене, вся Україна заслухалась — і не спить… Г тож хай знають вороги якими словами на самоті мовчимо Д і гаї синіють ген на видноколі, і синіє щастя у душі моїй.10.Встановити відповідністьАвтор Де народився1 В.Сосюра А с.Адріанополь, Луганщина 2 В.Голобородько В Станція Дебальцеве( Донеччина)3 В.Підпалий Г С.Лазірки неподалік м.Лубни Д с .Третя Рота, Донеччина

Омелько Кайдаш: стельмах, небагатослівний, забобонний, віруючий, «зазнав панщане горе», полюбляє перехилити чарку.

«Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною.»

Маруся Кайдашиха: «терлась коло панів і набралась від них трохи панства», «від її погляду молоко кисне», «на словах, як на цимбалах грає», сварлива, улеслива, любляча бабуся.

«Вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем»

Карпо: мовчазний, жорсткий, «з нього буде добрий посіпака», працьовитий.

«Широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті.»

Мотря: «має серце з перцем», «бриклива, як муха у вку», заможна, галаслива, жорстока.

«Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум'яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите . щось гостре, палке, гаряче, було видно розум з завзяттям і трохи з злістю.»

Лаврін: лагідний, жартівливий, протилежний за характером і зовнішністю своєму брату, неконфліктний, романтичний.

«Молоде довгасте лице було рум'яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи - все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір.»

Мелашка: вродлива, добра, лагідна, з бідної сім’ї, тиха.

«Була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки, червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк.»