Як швидко проходить життя...День за днем проминає й за вікном уже нас чекає запашний, теплий травень. Це місяць, в якому випускники школи прощаються із шкільними клопотами й розвагами, щоб стати на порозі дорослого, такого непростого життя. На мою думку, в цей час кожен із нас замислюється над тим, що потрібно взяти із собою в майбутнє. Так, це не просте, а дуже важке питання. Я вважаю, що найціннішим скарбом, який набула під час навчання в школі, є мої знання.За цей некороткий час усім нам довелося прочитати безліч підручників, художніх, історичних книжок. Все те, чого дізнались із них, чого навчилися, матиме в майбутньому важливе значення і, неодмінно, стане в пригоді.
Я так вважаю, тому що ніхто не може знати, що нас чекає завтра: добро чи зло, радість чи смуток. А всі знання, які ми почерпаємо з літератури,назавжди стають невід'ємною частиною життя, ношею, тягар якої не хилить до землі, а навпаки дозволяє здійнятись до неба.
Як швидко проходить життя...День за днем проминає й за вікном уже нас чекає запашний, теплий травень. Це місяць, в якому випускники школи прощаються із шкільними клопотами й розвагами, щоб стати на порозі дорослого, такого непростого життя. На мою думку, в цей час кожен із нас замислюється над тим, що потрібно взяти із собою в майбутнє. Так, це не просте, а дуже важке питання. Я вважаю, що найціннішим скарбом, який набула під час навчання в школі, є мої знання.За цей некороткий час усім нам довелося прочитати безліч підручників, художніх, історичних книжок. Все те, чого дізнались із них, чого навчилися, матиме в майбутньому важливе значення і, неодмінно, стане в пригоді.
Я так вважаю, тому що ніхто не може знати, що нас чекає завтра: добро чи зло, радість чи смуток. А всі знання, які ми почерпаємо з літератури,назавжди стають невід'ємною частиною життя, ношею, тягар якої не хилить до землі, а навпаки дозволяє здійнятись до неба.