1.У степу Климко прокинувся від 2.Звечора Климкові не давали спати 3.Батько хлопчикові замінив дядько 4.Дядько працював 5.Найбільша радість Климко, щоб дядько перевірив 6.Для дядька Климко варив 7.Климко завжди знаходив гостинець від дядька у 8.Коли в бараках потрапила бомба, Климко оселився у 9.Старий чех пригостив Климка 10.Перший сухар Климко з'їв, відійшовши від станції кілометрів на 11.У ледь жевріючому богатті хлопчик знайшов 12.Найдужче в дорозі у Климка боліли

Надзвичайно поетична картина природи змальована у вірші П. Тичини «Гаї шумлять...». Твір сповнений світла, радості, повноти життя. Ліричний герой сприймає навколишнє як подарунок природи — шум гаїв, хмарки в небі, гудіння дзвону, коливання достигаючих нив, шепіт трав.

І на завершення — завжди вражаюча картина сонця, що заходить над рікою, залишаючи на воді золоту доріжку та свої відблиски. Ніби розколовся навпіл сонячний диск — одна частинка у небі, друга — на тихій гладіні води. Це сонячне золото заповнює душу, спонукає до творення добра та краси.