10. Визначте художньо-виражальні засоби в наведеному фрагменті твору «Сто тисяч». Поясніть їхню роль.«Тепер коли б розмінять фальшиві гроші в казначействі... Самому страшно, щоб не влопатыя... Хібакума взять у компаньйони? Що ж, коли він чорта не боявся, то не побоїться казначея, щоб розмінятьгроші. Кращого компаньйона, як кум, не знайти!»​

Відповідь:

Головна героїня твору — безталанна наймичка Ганна. Її життя дещо нагадує Катеринине. Як і Катерина, Ганна — жертва пан­ської розпусти. Вона теж «покритка», але не повторює сумної історії своєї попередниці, а зберігає своє життя для улюбленого сина Марка. Ганна ні на хвилинку не забувала про свій материн­ський обов’язок. Любляче серце не повело її стежинами Катерини до ополонки, а підказало інший, значно важчий і благородніший шлях, до кінця життя бути позбавленою прав материн­ства. Чи може бути більша мука-кара для матері?

У пролозі мовиться про якусь жінку з дитям на руках. Ганна приходить на хутір «у найми проситись» тільки через рік і дуже радіє, коли господарі погоджуються її взяти, дитину доглядає, «ніби матір». Залишившись наодинці з малим, «тяжко, важко плаче», причини цих сліз «не зна Марко, росте собі». Щоб по­шкодити добрій славі Марка, не згоджується бути посадженою матір’ю на його весіллі. Коли Марко і Катерина вітають Ганну після повернення з Києва, як рідну матір, вона лякається: «Може вони знають. Може, вони догадались.» В останні хвилини життя нещаслива мати всіма силами намагається діждатися Марка з до­роги і відкрити таємницю його народження.

Трагедія Ганни не тільки в тому, що вона, багата, із славного селянського роду, мусить народити в пустельному полі й підки­нути дитя чужим людям. Ще більших невгасимих, щоденних страждань завдає їй те, що вона мусить ховатися зі своїми по­чуттями до сина, притлумлювати їх, а тому позбавлена материн­ського щастя.

Характеристика Ганни : Любляча мати;

Щирість, простота, відвертість; працьовитість і щедрість;

Набожність, дотримується народних обрядів;

Повага до людей;

Терплячість, здатність до важких страждань;

Ніжність;

Безталанність;

Жертва тогочасного суспільства.

Пояснення: