Хелп пліс буду вері вдячна «А такий був: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода — головою ляже, а вирятує; нехай зачепить хто чужий, то й не збудеться лиха: налетить, як той вихор нагальний, дощенту викорчує. Колись шляхтич да заняв козаче поле, то він і хату його спалив, і попіл розвіяв, і самого протурив за Дніпро. Коли жив, то, може, й досі пам’ятає, які нагайкидротянки плелися в пана...» А) Наума Дрота Б) Мартина Борулі В) Максима Гримача Г) Омелька Кайдаша Д) Івана Дідуха