Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1. Поезія В. Симоненка «Лебеді материнства» за основними мотивами належить до: А) громадянської лірики; Б) пейзажної лірики; В) філософської лірики; Г) інтимної лірики 2. Жіноча прикраса, яку в родині Софійки, героїні повісті М. Павленко «Русалонька із 7-В…», передавали від матері до доньки, - це: А) бурштиновий браслет; Б) срібний ланцюжок; В) золоті сережки; Г) коралове намисто 3. Яка провідна думка новели Л. Пономаренко «Гер переможений»? А) засудження жорстокості дітей; Б) осуд загарбницької війни й заклик до гуманізму; В) уславлення мужності захисників Вітчизни; Г) заклик до якісного будівництва житла 4. Щоб гідно прожити життя, В. Симоненко у своєму вірші «Ти знаєш, що ти – людина…» застерігає читача від: А) жорстокості й байдужості; Б) бездіяльності й пасивності; В) ліні; Г) перспективи проспати 5. Сашко, герой повісті М. Павленко «Русалонька із 7-В…», подарував Софійці: А) золоту рибку; Б) маленького песика; В) кошеня; Г) шиншилу 6. За новелою Л. Пономаренко «Гер переможений», військовополонений Фрідріх на будівництві: А) клав різнокольорову цеглу так, щоб можна було прочитати на стіні слово «мир»; Б) викрадав прикраси й садив квіти на грядці; В) підносив будівельні матеріали, наспівуючи німецьких пісеньок; Г) прибирав будмайданчик, розбивав клумби 7. Установіть відповідність між словами та їх лексичним значенням. 1. фрау А звертання до чоловіка в Німеччині 2. шинель Б звертання до заміжньої жінки у німців 3. гер В житлове приміщення, призначене для тимчасового користування 4. барак Г верхній формений одяг особливого крою Д м’ясний продукт із фаршу в штучній чи натуральній оболонці 8. Дайте коротку відповідь на запитання. 1. Кого в українській літературі називають «лицарем на білому коні»? 2. Чому Софійка називала себе Русалонькою? 3. Що полонений німець Фрідріх найчастіше показував дітям? 4. За до чого Софійка змогла до зняти з роду Кулаківських прокляття? 5. До якого виду лірики належить вірш В. Симоненка «Гей, нові Колумби й Магеллани…»?
Заповідь «Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно!» може сприйматися як вимога етична — не спекулювати шанованими поняттями без потреби.
Наступна заповідь «Шануй свого батька та матір свою, щоб довго були твої дні на землі!..» навчає шанувати батьків не тільки заради продовження тривалості власного життя, а й для того, щоб бути позитивним прикладом для дітей: ти шануєш батьків гаючи це, твої діти будуть шанувати тебе в похилому віці.
Наступна заповідь «Не вбивай!» Вона стосується всього живого — людей і тварин. Тварину не можна вбивати без потреби. Вбивство людини — це смертний гріх. Це ж стосується і самогубства — сам себе не вбивай, бо життя подароване людині Богом, і тільки він може його відібрати.
Заповідь «Не чини перелюбу!» навчає чистоти й цнотливості у стосунках між чоловіком та жінкою.
Тільки те. що створене твоєю власною працею, належить тобі, навчає заповідь «Не кради!»
У заповідях «Не свідч неправдиво на ближнього свого!» і «Не зазіхай на дім ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані чого-небудь, що належить ближньому твоєму!» поняття «твій ближній» означає людину взагалі, а не тільки сусіда, родича чи друга. Таким чином, передостання заповідь застерігає не тільки від лжесвідчення, а й від брехні взагалі, а остання заповідь — не зазіхати на майно іншої людини.
Біблійні заповіді — це джерело високих моральних принципів, за якими повинна жити людина.