Зар.літ тести 1.Милорад Павич є представником а)чеської літератури б)польської літератури в)болгарської літератури г)сербської літератури 2.Твір Милорада Павича «Скляний равлик» є зразком А)модерністської літератури Б)літератури «потоку свідомості» В)постмодерністської літератури Г)символістської літератури 3.Художнім простором, на якому розвивався талант Милорада Павича, була А)антична культура Б)індійська культура В)японська культура Г)візантійська культура 4.Яке свято згадується у творі "Скляний равлик"? А)Великдень Б)Різдво В)Благовіщення Г)Зелені свята 5.Хто з героїв представляє “жіночу” версію? А)Хатчепсут Б)Ніферуре В)Ніфертіті Г)Клеопатра 6.Історія якої країни згадується в оповіданні? А)Стародавнього Єгипту Б)Стародавньої Греції В)Японії Г)Сербії 7.Чим є скляний равлик? А)запальничкою Б)свічкою В)статуеткою Г)оберегом 8.Темою твору "Скляний равлик" є А)Розповідь про старого рибалку, який здійснив свою мрію – спіймав найбільшу рибу, але так і не зміг її утримати. Б)Війна, яка не щадить нікого, змінює не тільки долі людей, але і долі цілих країн і континентів. В)Зображення світу людини й світу природи в їх гармонійних і суперечливих взаєминах. Г)Зображення цікавого перехрещення доль двох людей. 9.Проблеми, порушені в оповіданні “Скляний равлик”, всі КРІМ А)повторення життя Б)перехресність людських доль В)війни і миру Г)погляд жінки і погляд чоловіка на одні й ті ж речі 10.Героями твору "Скляний равлик" є всі КРІМ А)Ніфертіті Б)Панна Хатчепсут В)Пан Давид Сенмут Г)Пан в шкіряному пальто 11.Скільки перехресть автор уводить у текст "Скляний равлик"? А)два Б)три В)чотири Г)п'ять 12.У чому особливість сюжету твору "Скляний равлик"? А)Сюжет відсутній Б)Твір побудований у вигляді кросворду В)Автор дає змогу читачеві самому обирати послідовність розділів для читання Г)Твір написаний у дзеркальному відображенні

Автор не байдужий до своїх героїв, він разом з ними радіє і страждає. Поет представляє героїв роману як своїх добрих знайомих. Онєгіна він називає своїм добрим приятелем, з яким подружився в той час, коли Євген залишив великий світ. Автор розповідає про те, яке враження справив на нього новий знайомий:

«Спершу Онєгіна мова

Мене бентежила, потім я звик

До його уїдливого спору,

І до жартів з життям навпіл,

І до злості похмурих епіграм».

Пушкін згадує, як вони разом прогулювалися по набережній Неви, розповідаючи один одному про дні своєї юності. Онєгін навіть хотів відправитися разом з ліриком в подорож, але доля розлучила їх на довгий термін. Причиною цього стало заслання Пушкіна на південь. «Там колись гуляв і я, але шкідливий північ для мене» - іронічно зазначає Пушкін. Поет добре знайомий і з Тетяною, він присвячений в усі її таємниці, він захоплюється її листом до Онєгіна:

«Лист Тетяни переді мною

Його я свято бережу,

Читаю з тайною тугою

І начитатися не можу».

Тетяна – улюблена героїня поета. Ті почуття, які визивають в її душі картини рідної природи, знаходять відгук і в серці автора. Поет передає її думки і почуття з особливою ніжністю, як би даючи зрозуміти, що сам відчуває ці ж почуття:

«Тетяна (руська душею,

Сама не знаючи, чому)

З її холодною красою

Любила руську зиму».

Проте автор не завжди висловлює свої погляди і почуття через героїв, він вкладає в їх уста думки, часом не просто відмінні, а й протилежні своїм. Наприклад, про Онєгіна Пушкін каже: «Не тільки добрий мій приятель, але і мій безглуздий учень». Він завжди радий відзначити різницю між світоглядом героя і своїми поглядами на життя. Онєгін був байдужий до природи, мистецтва, книг, він не міг глибоко відчувати і любити. Автор же – натура поетична, гостро відчуває життя, йому відкрита істина, недоступна Онєгіну. Пушкін, на відміну від свого героя, захоплюється природою, любить мистецтво, для нього театр – чарівний край. Поет згадує:

«Там, там під захистом лаштунків

Минали дні мої, неслися».

Для Пушкіна все, що пов’язане з його юністю, прекрасне. Поет вважає, що найщасливіші роки свого життя він провів в ліцеї. Пушкін часто згадує про ті чи інші періоди свого життя. Так, поет розповідає про заслання на південь, де він перебував у повній самоті, далеко від друзів і близьких. Його єдиним супутником в подорожі по Кавказу була муза, що давала йому сили, перебуваючи на засланні, відчувати красу краю і повноту життя. Нарешті Пушкін повертається в Петербург , але це вже не той поет-романтик, який без розуму від балів. Погляд Пушкіна на світське суспільство Петербурга змінився.

Зміна поглядів автора на суспільство Петербурга Бєлінський поясняє наступним чином: «Онєгін писаний був в продовження декількох років і тому сам поет ріс разом з ним і кожна нова глава поеми була цікавішою і більш зрілою. Таким чином, весь роман ми сприймаємо через призму поглядів поета, осягаючи глибину його особистості». Як точно зазначив Бєлінський, особлива цінність роману в тому, що тут все життя, вся душа, вся любов поета, всі його почуття, поняття та ідеали.