Мавка і килина спільне і відмінне

Омелько — працьовитий селянин, виснажений панщиною. у нього здорові, загорілі, жилаві руки, сухорляве і бліде обличчя. ставши хазяїном, кайдаш продовжує багато працювати. набожність уживається в ньому з пияцтвом. нерідко з церкви він звертав у шинок запивати «давнє панщане горе». письменник майстерно передає, як втрачається межа між виявами забобонності кайдаша і хворобливого стану його психіки від постійного перепою. такий кайдаш не смішний, а викликає глибоке співчуття. його слабкості нечуй-левицький пояснює соціальними факторами, хоча й не наголошує на них, а зосереджується на розкритті самого характеру в його індивідуальних виявленнях. отже, ідеал «господаря-хлібороба» не міг зреалізуватися під час кріпаччини. з повісті «кайдашева сім'я» видно, як важко й неоднозначно він відроджувався в посткріпацьких умовах, коли довгі часи безправ'я, безземелля знищили інстинкт господаря.

Життя кожної людини починається з пісні, яка ллється з материнських вуст. ніжні, задушевні мамині пісні весь людський рід. серед народних пісень найбільш відомі історичні та обрядові. пісня історична була у кривавих січах, у походах, по всіх дорогах козацької слави. відобразила важку долю, висловлюючи протест проти панщини і кріпацтва, солдатчини, і приниження. обрядові пісні - колядки та щедрівки - поетичним словом прославляли трудової людини, відволікали його думки від буденних проблем. а навесні, коли все оживало навколо, коли краса природи турбувала чуйні молоді серця, над українськими селами лунали веснянки. у цих піснях об'єднувалася радість з тихим смутком. за весною наступало русальні неділю, а далі - підготовка до весілля. дійшли до нашого часу і купальські і жнивні пісні. вони сповнені бадьорим настроєм, привабливістю, мріями про добробут, любов'ю до природи. серед народних пісень щемлять і турбують душу ліричні пісні, які молодих під вінець.