Твір роздум на тему яким повинен бути справжній друг

вси ми люди,и кожен з нас мае один самий найкращий друг.вiн повиненен в любу тяжку хвилину,и разом зи мною смиятися,грати,робити,якщо хтось мене изображает то вин повинен бути на мою сторону,и я буду знати що я не один.ось так мають бути справжни друзи.

1.крутити хвостом – вдаватися до нечесних вчинків.

2.крутитися, як білка в колесі – бути постійно зайнятим.

3.стріляний горобець – про людину, яка багато зазнала у житті.

4.пекти раків – червоніти від сорому.

5. знати   на зубок

знати    де раки зимують

знати      як облупленого

знати  як своїх п’ять пальців

6.душі не чути – самовіддано любити.

7.підсунути свиню – зробити неприємність.

8.бігати як курка з яйцем – приділяти незаслужену увагу.

9.укрутити хвоста – приборкати, домогтися послуху.

10.   ходити іменником

ходити  в шорах

ходити  на поводку

ходити    по миру

 

11. аби з рук – через пень  колоду.

12. ламаний гріш – нікуди не годиться.

13. у рот води набрати – ні пари з уст

14. поставити крапку – здати в архів.

15. стояти     кліком в горлі

стояти         на смерть

стояти     горою

стояти     над душею

 

16.пашіти вогнем – пекти раків.

17.показати очі – вистромляти носа.

18.попасти на слизьке – влипнути як муха в мед.

19.приставати реп’яхом – наступати на горло.

20. на вітер  кидати

камінчик в горло  кидати

слів на вітер не кидати

тінь  кидати  кидати

 

21.верати нісенітницю – говорити беззмістовно.

22.ридма ридати – захлинатися від плачу.

23.не покладати рук – працювати багато й старанно.

24.наливатися кров’ю – червоніти від злості, напруження.

25.            високо  нести  голову.

нести  ахінею.

ледве ноги  нести.

нести  тяжкий хрест.

26.дісталося на горіхи – мати від кого-небудь покарання.

27.загрібати жар чужими руками – привласнювати наслідки чужої праці.

28.з легким серцем – без роздумів, без тривоги.

29.замилювати очі – обдурювати кого-небудь.

30.стріляний птах – битий вовк.

31.прикусити язика – води в рот набрати.

32.мокре місце залишилося – як корова язиком злизала.

33.збитися з пуття – ступити на похилу стежку.

34.            проковтнути язика

тримати язика за зубами

язик     без кісток

висолопити язика

 

35.позбавляти когось упевненості в собі – вибити з сідла.

36.марносподіватися повернути те, чого вже нема – шукати вчорашнього дня.

37.дозорієнтувати, заплутати кого-небудь – збити з пантелику.

38.переводити розмову на щось інше – заговорювати зуби.

39.уставляти клепку – напучувати.

40.сісти на голову – знахабніти.

41.чухати потилицю – задумуватися.

42.уставляти палиці в колеса – заважати.

43. без тижня день – недавно.

44. вискочити на сухе – уникнути покарання.

45. спуститися з небес на землю – сприймати дійсність за реальне.

46. у свою шкуру не потовпитися – бути дуже товстим.

47. викладати карти – розповідати, нічого не приховуючи.

48. відвести душу – довіритися.

49. замазати рота – змусити замовкнути.

50. кадити фіміам – вихваляти кого  – небудь.

51. бити лихом об землю – бути оптимістом.

52. витрачати порох – докладати всіх зусиль для досягнення мети.

53. дерти кирпу – триматися гордовито.

54. розуму не позичати – про розумну людину.

55. продавати зуби – сміятися.

56. витикати носа – з’являтися.

57. два чоботи на одну ногу – бути схожим між собою світоглядом.

58. немов з мармуру виструганий – величний.

59. взяти голими руками – зробити нескладну справу.

60. ускочити вище халяв – набратися неприємностей.

61. ганяти вітер по світу – ледарювати.

62.давати хропака – спати.

63. вуха пухнуть – нестерпно

64. брати за горлянку – вчепитися.

65. п’ята колона – зайва .

66. мастити п’яти салом – підлещуватися.

67. вбивати в колодочки – підростати.

68. заткнути за пояс – перевершити.

69. вискочити на сухе – уникнути кари.

70. зачепити за живе – дошкулити.

71. вискалити зуби – сміятися.

72. аж дим іде – інтенсивно.

73. заливати за шкуру сала- дошкуляти комусь.

74. копилити губу – пишатися.

75. колоти очі – докоряти.

76. викинути колінце – здійснити щось несподіване.

77. яз за водою піти – зникнути безслідно.

78. закрутити веремію – наробити крику.

79. жувати жуйку – набридливо повторювати те саме.

80. ламати слово – відмовлятися від сказаного.

81. битий жак – досвідчений.

82. важким духом дихати – гніватися.

п'єса "наталка полтавка" і. котляревського — один із перших драматичних творів нової української літератури, який реалістично змалював життя українського села xix століття. в основу сюжету автор поклав типові моменти дійсності: віддання дівчини заміж за багатого нелюба і розлучення з коханим парубком-бідняком. у народних піснях, думах того часу теж дуже часто зустрічається подібна життєва ситуація. тому головна героїня п'єси "наталка полтавка" — цілком типовий образ української дівчини, представниці народних мас, який завдяки вдалому перу письменника об'єднав у собі найкращі риси дівчини-українки: розум, любов, добре серце. її духовна сила і чарівна краса дивують нас і зараз.

з теплотою й щирістю змальовує письменник образ наталки. це — образ чесної, роботящої, здібної селянської дівчини, багатої душевною красою. досить правдиву її характеристику подає виборний: "золото — не ді окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, — яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить". але не тільки цими рисами приваблює образ наталки. вона мужня, рішуча, з тверезим поглядом на життя. наталка добре усвідомлює нерівність між бідною селянкою і багатим возним. "ви пан, — говорить наталка возному, — а я сирота; ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду". ця розмова показує, що селянська дівчина розумніша за хитрого "юристу". наталка не лише кохає й страждає; вона здатна захистити свою гідність, вона бореться за здійснення своїх мрій, за своє щастя. ось чому розмова її з матір'ю про женихів показує її здатність до глибокої критичної оцінки людей.

почуття гідності, притаманне наталці, підкреслює й пісня, яку вона співає:

небагата я і проста, но чесного роду.

не стижуся прясти, шити і носити воду.

вона весь час турбується про свою матір, дуже лагідна і ніжна у розмові з нею, що свідчить про велику повагу і любов до рідної неньки. та й взагалі з усіма людьми наталка поводиться доброзичливо, з відкритою душею. "добра дитина", — каже про неї терпилиха. про її добре серце говорить і виборний. материні сльози й докори примушують її погодитись вийти заміж за возного. вона готова на самопожертву, щоб заспокоїти в старості матір. така ситуація була дуже типовою для українського села xviii—xix століття, коли бідну дівчину примушували батьки або вона сама жертвувала своїм коханням, щоб якось забезпечити, покращити долю, злиденне життя родини.

однак покірна в одних ситуаціях наталка здатна і до сміливих, рішучих дій. коли повернувся петро, вона твердо виступає проти звичаїв, не відступає перед погрозами возного і заявляє: "і коли на те йде, так знайте, що я вічно одрікаюсь од петра і за возним ніколи не буду". так в образі наталки котляревський змалював типові риси простого українського народу: енергійність, здатність до боротьби, усвідомлення своєї гідності, волелюбність. наталка, протестуючи проти одруження з возним, оцінює це одруження для себе, бідної дівчини, як кріпацтво. "у пана така жінка буде гірше буде кріпачкою", — говорить вона виборному. у цих словах чути негативне ставлення до кріпосницьких відносин.

в образі наталки котляревський живо й реалістично підносить високі розумові і моральні якості низів тогочасного суспільства. якщо образи возного й виборного показані в сатиричному плані, то наталка — образ цілком позитивний. це відчувається не тільки в її поведінці, але й у мові. а мова головної героїні милозвучна, сповнена народними прислів'ями й приказками. кожна народна пісня, яку виконує дівчина, — це голос народної душі, справжньої, української.

мені здається, що в образі наталки полтавки і. котляревський хотів показати всю красу українського народу з його неповторними традиціями, культурою, мовою; розкрити думки і почуття, якими жив наш народ у певних умовах суспільного життя, на фоні життєвих суперечностей і боротьби. образ жінки письменникові розкрити особливості поведінки представника народу яскравіше, оскільки саме жінка часто потрапляла у пригноблене становище, але саме українська жінка завжди знаходила сили боротися за своє кохання, своє щастя й свободу.