Твір на тему романтичне в житті людини за творами, нестайка, стельмаха, ворониной.

Родилась 19 марта 1930 года в Ржищеве, Украинской ССР, в семье учителей. В 1936 году семья переехала в Киев, где Лина окончила среднюю школу № 123. Училась в Киевском педагогическом институте, Литературном институте имени А. М. Горького, который окончила в 1956 году.

Лина Костенко была одной из первых и наиболее примечательных в плеяде молодых украинских поэтов, выступивших на рубеже 1950—1960-х годов.

Сборники её стихов «Лучи земли» (1957) и «Паруса» (1958) вызвали интерес читателя и критики, а книга «Путешествия сердца», вышедшая в 1961 году, не только закрепила успех, но и показала настоящую творческую зрелость поэтессы, поставила её имя среди выдающихся мастеров украинской поэзии.

Убивши князя святослава,печеніги раз у разйдуть ордою на вкраїну,раз у раз грабують нас  і тепер їх шатра сірівкрили луг над трубежем,печеніги знов з’явилисьі погрожують мечем.  наші ждуть. але боїтьсяпеченізький хан іти,йому хочеться без боюперемоги досягти.  є один вояк у йоговтроє дужчий за «хай він б’ється», — хан хитруєі до князя шле посла.  «чи не викличем ми, князю,гніву праведних богів,коли річку почервонимкров’ю наших вояків? !   краще ми розв’яжем сваркуславним герцем двох борців: коли твій борець подужа,я скорюся без боїв».  князь погодивсь, і звелів віннайсильнішого на герць ніхто в державіне зважається піти.  засмутився прийшов якийсь дідусь: «син побореться, мій князю,і поборе, побожусь.  з ним колись ми посварились,пам’ятаю, як тепер,м’яв він шкуру, так, повіриш,спересердя всю роздер».  до князя хлопця: соромливий, мовчазний,невисокого і зросту,хоч доволі кремезний.  «може, хочеш, князю,чи міцна моя рука,роздражніть на пробу жаромнайсильнішого бика».  роздражнили. бик на хлопця,але той схопив за бікі кавалок м’яса упав і кров’ю стік.  «добре! » — князь сказав до хлопця,а військам своїм звелів,щоб озброїлись і ждалищохвилини ворогів.  третій довгий день минаєі ідуть борці на бій,князь і хан собі : «хто поборе — твій чи мій? ! »  печеніг угледів хлопцяі сміється: «от, дурне,подолати, поборотивоно думає »  не злякався кожум’якаі боротися почав.повертав борця і важив,потім, наче кожу, м’яв.  і нарешті, наче бочку,ухопив і кинув вмить.на землі без руху мертвийпеченіг-борець лежить.  і на тім славетнім місці,де страшний борець упав,на тім місці володимир переяслав збудував.