Поясніть чого навчив дід платон петра колодуба

      проаналізувати вірш "жовтень жовті жолуді" пропоную так:       тема: розповідь про чарівність природи восени.        ідея: природа - чудова та неповторна.       композиція:   чітка, виразна, що складається з таких частин: вихідний момент (1-4 рядки), розвиток почуття (4-останній).       жанр: лірика (пейзажна)  художні засоби:       алітерація: повторення звука [ж] (назва); а також звуків [ш], [с], що створює атмосферу шуму, звуку листя, що восени шурхотить під ногами.       епітети: жовті жолуді, золоте есе, золотий кисет, золоті пожежі, золотими клешнями, золоту родоз, золотим пожежником. основний епітет - золотий, що передає велич та барви природи восени.        персоніфікація: походжає дощ, базар несе, пише осі, набиває вітер золотий кисет.

•«дід андрій вважав своїм обов’язком привчити павлуся до лицарського ремесла. вчив його їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею. часом оповідав йому про запорожжя, про козаків, їхні звичаї та про всі походи й пригоди із свого життя». • «павлусь мріяв про те, коли й він підросте, стане славним козаком». • «здається, не було нічого такого, чого б павлусь для гані не зробив». • «павлусь підніс вгору свого та, як лише цей відстав від землі, розмахнув ним і кинув на землю». • «павлусь дивився на те все наляканими очима. йому здавалось, що це якийсь страшний сон, з якого не можна прокинутися».   • «його огорнув страх. у його уяві татарва була такою, що її ніхто не переможе. дідусь розказував йому, як козаки били татар, та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли».   • непорадний: «козакові соромно плакати, ось що. виростеш — козаком станеш, тоді й засоромишся». • «у павлуся забилося серце, коли почув сотників наказ. він сьогодні побачить те, що від дідуся стільки наслухався. побачить, як козацтво стрінеться з татарами, тими страшними чортами, що цієї ночі так лютували в спасівці». • «злодії, пси, чорти! ви дідуся вбили, ви маму вбили, ви сестру забрали! ось тобі, ось тобі! — тепер павлусь отямився. він перший раз убив людину. йому стало страшно, в очах потемніло, і він зомлів. його взяв на руки степан і став відтирати». • і він уявляв собі свою любу сестричку, як її татарин веде на мотузці на базар. як її поганці та торкають, а відтак везуть у далеку турецьку землю, геть за море, і звідти ніколи їй не вернутись».   • «хіба ж, тату, так її нещасну, залишимо без і? »   • «дідусева наука стала йому в пригоді. «ось це великий віз, а ця зоря над нами — то показує північ. ну, навпроти неї мусить бути південь”». • недоля: «як хлопець з цього вийде цілий, то знайте, що з нього кошовий буде». • «хлопець за ці два дні освоївся зі степом і татар тепер не боявся. в нього ж була шабля й два пістолі,— то не те, як він тікав зі спасівки. тепер він уже між козаками бував у поході і бачив, як татар б’ється». • «продав ти мене, юдо, бог тебе певно покарає. вони мене завезуть в крим, то, може, й сестру легше знайду».   • « татарам у всьому і вчився запопадливо татарської мови. він був тямущий, і татари не могли надивуватись. хлопець вдавав із себе до всього охочого, щирого і виконував усі роботи вправно».