Яким т. шевченко вбачає нове суспільство ( ісаія. глава чим воно суттєво відрізнятиметься від попереднього?

    головні персонажі повісті - ява рень і павлуша завгородній - звичайні школярі-підлітки, що мешкають у селищі васюківка, бешкетники, фантазери та "зривщики дисципліни".              звідки таке незвичне ім'я - ява? то він сам себе так назвав, коли йому було лише півтора роки. чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: "я - ваня", а вийшло "ява" але причепилося оте "ява" до нього, як реп'ях до собачого хвоста. у івана руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками. ява рень - енергійний і відчайдушний хлопець. зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. але хлопець здатний не тільки на бешкет: коли сталася прикра подія з переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з української мови на "безлюдному" острові, дібравши собі ім'я "робінзон кукурузо".  павлуша завгородній - кращий друг яви. це більш врівноважений і спокійний хлопець. він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці.

–я зрадив, так. але це біль чи злочин? скажу всю правду, ми тепер одні.  кому з нас гірше? я одводжу очі,  а ти у вічі дивишся мені. я мучуся. я сам собі шуліка.  є щось в мені так наче не моє.  немов живе в мені два чоловіка,  і хтось когось в мені не впізнає. і що найтяжче: мука ж моя марна,  бо зрада – діло темне і брудне.  а ти – це ти. ти і в стражданні гарна. ти можеш навіть іть мене. або сказати: що хотів, те й маєш.  мене вже, віриш, кидає вві сні.  тобі то добре, ти цього не знаєш.  у тебе й мука піде у пісні. тобі дано і вірити, й кохати.  а що мені? які такі куші? !   нелегко, кажуть, жити на дві хати.  а ще нелегше – жить на дві душі! відступник я. нікчемний я і ниций.  але ти любиш і тому прости.  життя – така велика ковзаниця.  кому вдалось, не падавши, пройти?