Вкажіть історичних та придуманих автором персонажів в поемі .

Приступаючи до детального змалювання пекла, котляревський значно відхиляється від язичницького уявлення про нього. він малює пекло таким, яким його можна побачити на фресках християнських соборів: на них грішники караються за конкретні людські пороки. письменник намагається викрити їх якнайширше. інколи ми навіть забуваємо, що перед нами картина пекла, бо кожний рядок поеми - це замальовка з реального буття, пороки якого в гостро сатиричній формі викривав автор. він замальовує всі сфери людського життя: тут каралися грішники за політичні провини ("що людям льготи не давали", попи - "знали церков що одну"), економічні злочини ("перекупки", шмаровози, ті, хто "поганий продавали крам"), соціальні правопорушення ("всі , всі злодії", "які по правді не судили", "себе що сами убивали"), за моральні вади (брехуни, "піддурювали що дівок", "паливоди і волоцюги", "що себе на час"), за відступництво від духовних норм ("всі ворожбити, чародії", "що знали весь святий закон", а "як же були на самоті, то молитовники ховали"). дістається в пеклі й батькам, "які синів не вчили", і "скучним піїтам", і мудрецям, які не знали, "відкіль взявся світ? ", і лікарю, що "чванивсь, як людей морив". всіх "поселив" у пекло і. котляревський: багатих і бідних, старих і молодих, чоловіків і жінок, бо гріхи можуть заволодіти будь-якою душею - і тоді людина стає кандидатом у пекло.

Тичину називали то символістом, то імпресіоністом, то романтиком… Чи зводили характер його поезії до справді притаманної йому панмузичності, Історик вітчизняної літератури Сергій Єфремов так казав про поета:

«Тичину важко уложити в рамки одного якогось напрямку чи навіть школи. Він з тих, що самі творять школи... Поет, мабуть, світового масштабу, Тичина формою глибоко національний, бо зумів у своїй творчості використати все багате попередніх поколінь надбання. Він наче випив увесь чар народної мови і вміє орудувати нею з великим смаком і майстерністю... Дивний мрійник з очима дитини і розумом філософа