10 питань по твору білий кінь шептало. тільки не з інтернету.

відповідь:

1) чи йо у твору "білий кінь шептало" продовження (так. це твір "кінь шептало на молочарні")

2) чи можна вважати образ шептвло алегоричним ? (так. він уособлює яскраву людську особистість, яка під впливом повсякденного життя втрачає свою індивідуальність, губить кращі риси свого характеру, пристосовується, починає діяти, “як усі”. )

3) кому належать слова: краще вдати скореного, ніж боротись і бути скореним насправді. (шептало)

4) чи згадуються в творі батьки шептало? (так.запах трав на косогорі нагадав шепталові дитинство, як він біг за матір’ю лошам-стригунцем, як мати розповідала йому про його дідів-прадідів — гордих білих коней, що гарцювали в цирку. )

5) чи   вважав кінь себе бунтівником, революціонером? ( ні, він не бунтував, не ліз під батіг, а тільки відставав щодня на півголови, на півкроку і озирався на конюха, в той погляд увесь розум білого коня: мовляв, ти ж знаєш, я не підведу, я інакший, ніж вони, нас з тобою таких тільки двоє

6) як звали конюха? (степан)

7) навіщо в 1 частині завфермеру знадобилось привода конячину прислалти? (бо назавтра свиням зелені нема.)

8) чиї слова: недаремно ж білим коням дано розум. головне, щоб він, знав про свою білизну, а про чуже око краще лишитися колишні)

9) чи вважав шептало що має особливі стосунки з степаном? (так. але для степана він був не більше звичайного робочого коняки.)

10 перелічіть основні проблеми твору.

(проблематика «білий кінь шептало»

— людина в суспільстві;

— свобода і неволя;

—   особистість і натовп;

— дійсність і мрія. )

Правильна відповідь - "б" (нечуя-левицького). наведена цитата взята зі статті нечуя-левицького, в якій він відстоював необхідність демократизації літературної мови. "сільська баба так чесне язиком, як кресалом, що аж посиплються іскри поезії. синтаксис її мови буде шаткований, повний викрикників, не розвитий граматично, але живий, іскряний."  він сам майстерно вживав такі засоби виразності, особливо у гумористичних повістях про бабу параску і бабу палажку, наприклад: «не можна бабі парасці вдержатись на селі» (1874), «благословіть бабі палажці скоропостижно вмерти» (1875) та інші. ці повісті були дуже тепло прийняті критикою.  особливо критики відзначали    неймовірно виразну та "живу" мову персонажів, а також майстерність автора в їх описанні.

1.сподівання настусі на свободу: "вона не надіялася ніколи, що буде мати нагоду в чотири очі говорити з могутнім падишахом і може випросити у нього свобідний поворот до рідного краю. чула всіми нервами, що ся молода людина здібна до благородних учинків." 2.сміливість і відвертість насті до султана: "не тульки палати, йле й уся твоя земля - від тихого дунаю до базри і багдаду, і до кам'яних могил фараонів, і по найдальші стійки твоїх військ і у пустинях. і не тульки земля, але й води, по котрих бушують розбишацькі судна." 3.відчуття настусі: "вона жіночим інстинктом відчула, що доволі глибоко загнала йому в нутро солодку, але затроєну стрілу першого враження симпатії і любові. і відчувала, що він зараз спробує виривати з серця ту стрі" 4.схожість насті до матері сулеймана: "він ще не зустрічав у своїм житті жінки, котра бульше пригадувала б йому матір, ніж ся невольниця. вже був певний, що вано й тільки вона потрапить виступати нього так само лагідно й так само твердо, як його мати, котра одинока говорила йому одверто правду в очі, коли стрілив якогось бика без пороху."