Скласти байку "шкільне життя" про шкільне приладдя. можна у вигляді прозового твору. передчасно дякую за відповідь.

Тема художнього твору  — це коло подій, життєвих явищ, представлених у художньому творі, у тісному зв’язку з проблемами, які з них постають і потребують осмислення.Тема включає: життєвий матеріал, що охоплює:

— події, вчинки персонажів або їхні думки, переживання, на­строї, прагнення, у процесі розгортання яких розкривається суть людини;

— сфери застосування сил та енергії людини (родина, інтим­не чи громадське життя, побут, виробництво тощо);

— час, відображений у творі: з одного боку, сучасне, минуле чи майбутнє, з другого — короткий або тривалий;

— коло подій і персонажів (вузьке чи широке).

проблеми, порушені у творі на основі відображеного життєвого матеріалу:

— загальнолюдські;

— соціальні;

— філософські;

— моральні;

— релігійні тощо.

Ідея твору – ядро авторського задуму, основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковані всі образи і художні засоби твору (ідеали і переконання, які автор прагне донести до читача через свій твір). Ідею твору можна характеризувати:

за щаблями втілення:

— ідейний задум автора;

— естетична оцінка зображеного або авторське ставлення до зображеного;

— висновок читача чи дослідника;

за параметрами проблематики:

— загальнолюдська;

— со­ціальна;

— філософська;

— моральна;

— релігійна тощо.

за формою втілення:

— художньо втілена (через картини, образи, конфлікти, предметні деталі);

— заявлена прямо (лірич­ними чи публіцистичними засобами).

Відповідь:

Сучасні літературознавці (Тамара Гундорова, Соломія Павличко, Дмитро Наливайко, Роксана Харчук) літературний процес кінця ХІХ-ХХ ст. умовно поділяють на два етапи: епоха модернізму: кінець XIX - перша половина й середина XX сг.; епоха постмодернізму: 80-90 роки XX ст. - поч. XXI ст. Постмодернізм (лат. post — за, після, далі; франц. modeme — сучасний, новітній) як літерату­рна течія виник у США та Європі в останню третину XX ст. Естетичну природу цього мистецького явища пов’язують із плюралізмом — поєднанням і органічним співіснуванням різних художніх систем. Постмодерний дискурс синтезує мистецтво й антимистецтво, елітарну й масову культуру, карнавальне, іронічно-сміхове та серйозне ставлення до дійсності.