Потрібна будь ласка, хто знає дайте відпові! яку фразу любив проказувати іван сила? твір: «неймовірні пригоди івана сили»

Тарас шевченко не випадково з усієї усної творчості вирізняє думу, адже саме в думах збереглася неписана історія нашого народу, її трагічні й героїчні сторінки. українські думи — це не безпристрасна оповідь про давно минулі часи, а сувора, мужня поезія про реальні події чи героїв, які давали, нападникам рішучу відсіч. у думах немає дат, але події точно вгадуються і є емоційна оцінка невідомого автора, розкривається значення подій і образів героїв. думи не відірвані від дійсності, вони відпові прагненням та інтересам народу, мобілізовуючи його на боротьбу з ворогами. у кровопролитних війнах народ не змілів душею, не розтратив своєї духовної сили. у безперервній боротьбі гартувалося прагнення до волі, незалежності, а думи виховували національну гордість, духовність народу. як жанр народної поезії думи виникли в xv—xvi століттях. виконували їх народні співці під акомпанемент бандури або кобзи. саме за назвою музичного інструмента цих співців стали називати кобзарями. часто кобзарі були сліпими. існує думка про те, що в минулому співці були козаками, які потрапили в полон. турки чи татари осліплювали старих полонених і відпускали на україну. сліпі козаки брали в руки кобзу і, йдучи від села до села, співали пісні і думи, в яких оповідали все, що пережили самі чи чули від своїх товаришів. головна тема дум — це оспівування ратних подвигів українського народу, розповіді про численні набіги на наші землі турецько-татарських людоловів, про козацькі походи, про боротьбу українського народу з польсько-шляхетськими панами. одним із найкращих зразків української думи є «дума про марусю богуславку». цей твір сповнений високого емоційного напруження. у ньому і гаряче благання, і стогін, і прокляття землі та віри бусурманської, що на все життя перетворювала тисячі українок, які потрапили в полон, на бранок. справжній розквіт народних дум пов'язаний із піднесенням козацького руху. із кінця xvi століття козаки організовували великі походи на крим та туреччину, не раз на невеликих човнах-«чайках» перепливали чорне море і брали міста- фортеці козлов, синоп, царгород. козаки, горді, відважні лицарі, сміливо дивилися у вічі смерті, завжди були готові стати на двобій з нею. їхній хрест — шабля, бог козаків — перемога, а пісня була молитвою. думи цього періоду — це оспівування звитяги героїв, їхнього братерства, любові до батьківщини. думи — перлини народної поетичної творчості. вони ніколи не втратять свого значення, адже в них відбите історичне минуле народу, його світогляд і почуття.

Ученые полагают, что впервые хлеб появился на земле свыше пятнадцати тысяч лет назад. жизнь наших предков в те далекие времена была нелегкой. главной заботой была забота о пропитании. в поисках пищи они-то и обратили внимание на злаковые растения. эти злаки являются предками нынешних пшеницы, ржи, овса, ячменя. древние люди заметили, что брошенное в землю зерно возвращает несколько зерен, что на рыхлой и влажной земле вырастает больше зерен. долгое время люди употребляли в пищу зерна в сыром виде, затем научились растирать их между камнями, получая крупу, и варить ее. так появились первые жернова, первая мука, первый хлеб. первый хлеб имел вид жидкой каши. она и является прародительницей хлеба. ее в наше время еще употребляют в виде хлебной похлебки в некоторых странах африки и азии. у дикорастущей пшеницы зерна с трудом отделялись от колоса. и, чтобы облегчить извлечение их, древние люди сделали еще одно открытие. к тому времени человек уже научился добывать огонь и применял его для приготовления пищи. было подмечено, что подогретые зерна легче отделяются от колосьев. собранные злаки начали нагревать на разогретых камнях, которые помещали в вырытые для этого ямы. случайно человек обнаружил, что если перегревшиеся зерна, то есть поджаренные, раздробить и смешать с водой, каша получается гораздо вкуснее той, которую он ел из сырых зерен. это и было вторым открытием хлеба. примерно шесть с половиной - пять тысяч лет назад человек научился возделывать и культивировать пшеницу и ячмень. в то время изобрели ручные мельницы, ступки, родился первый печеный хлеб. археологи предполагают, что однажды во время приготовления зерновой каши часть ее вылилась и превратилась в румяную лепешку. своим приятным запахом, аппетитным видом и вкусом она удивила человека. тогда-то наши далекие предки из густой зерновой каши стали выпекать пресный хлеб в виде лепешки. плотные неразрыхленные подгорелые куски бурой массы мало напоминали современный хлеб, но именно с того времени и возникло на земле хлебопечение. когда древний человек с великим трудом взрыхлил землю, посеял зерно, собрал урожай и испек из него хлеб, тогда он обрел и родину. прошло еще много времени и свершилось еще одно чудо. древние египтяне научились готовить хлеб со сброженного теста. считают, что по недосмотру раба, готовившего тесто, оно подкисло и, чтобы избежать наказания, он все же рискнул испечь лепешки. получились они пышнее, румянее, вкуснее, чем из пресного теста.