Міні твір професія майбутнього як я її уявляю

Объяснение:Моя мама, Світлана – найкраща у світі! Вона моя любов, мій ангел, мій оберіг. З перших хвилин моєї появи на цей світ вона огорнула мене, наче крилами, теплом, ласкою, ніжністю… Я довго думала, з чого і як написати розповідь про маму. Адже кожний з нас упевнений, що його матуся найкраща, єдина, неповторна. І це правда! Але я у своєму творі хочу розповісти, чому я вважаю, що саме моя мама є по-справжньому найкращою.

У моєї мами надзвичайно красиве ім’я. Це таємниче ім’я означає: «Світла, чиста» – та, що несе світлий, чистий промінь. Їй п’ятдесят п’ять, але вона виглядає набагато молодшою. Моя мама має каштанове із сивиною волосся і надзвичайно красиві смарагдові очі, які випромінюють світло і ласку. Проте мама рішуча, сильна, наполеглива і працьовита. Адже їй щодня доводиться вирішувати різні життєві ситуації: викладання у вузі, лікування пацієнтів, домашні проблеми, до бабусі, турбота про мене і мою сестричку Наталочку та ще безліч інших непередбачених питань. Тому мама моя завжди різна. Мама радіє… Мама сумує… Мама із задумливим поглядом… Мама творить на кухні… Мама вишиває… Мама пише наукову роботу…

Також використовує епітети: "годину суху та вологу", "пожежо моя", "осінній я". риторичні запитання: "хто воно за таке любов? ", "вже б, здалося, нащо мені? ", "ви з якої дороги, пожежо " рядок "ви з якої дороги, пожежо моя? " порушує загальний ритм вірша, що підкреслює особливу схвильованість чоловіка. легка втома відчувається у рядках: "сеньйорито, вогонь на плечі - осінь, ви і осінній " адже для героя настала пора, "коли стало любити важче, і солодше любити "  здавалося б, усе минулося. але ні. загорілася в душі пожежа, і якщо на початку вірша «осінь зійшла по плечі», то тепер — «вогонь по плечі». коханню підкоряється будь який вік.