1)діда платона й діда савки з образом капітана колодуба за оповіданням олександра довженка ніч перед боєм? 2) охарактеризуйте героя повісті дорогою ціною м коцюбинського остапа

ответ: Напевно кожен із нас хоче вірити в щастя України .Адже повірити в щастя своєї Б атьківщини -це головне . Так і Тарас Григорович Шевченко розповідає у своєму вірші заповіт всей патріотизм до своєї країни, як він любить її. Він хоче щоб його поховали саме на Україні : серед степу широкого на вкраїні милій щоб лани широкополі і Дніпро і кручі було видно було чути як реве ревучий - у цих рядках і розповідає про красу України і що він хоче тут саме тут бути .

Тарас Шевченко вірить в краще майбутнє України.

Він вірить що Україна буде щасливою.

Тож давайте і ми будемо вірити всім серцем.

Объяснение:

Діти мають бути щасливими, і вибір, тільки такий, може бути моральним. Старі батьки повинні бути доглянутими – і тут немає, не може бути іншого вибору.

При оцінці ділової поведінки людини ми виходимо з того, як вона ставиться до своїх обов’язків, за рахунок чого добивається виробничих успіхів, який вклад вносить у загальну справу, як почувають себе поруч з нею товариші по праці, ті, хто стоїть нижче і вище на службовій сходинці. З тих невеличких щоденних виборів, які людині доводиться робити, складається моральний вибір, від якого прямо і безпосередньо залежить авторитет працівника, моральне значення ролі його особистості.

Моральна свобода вибору в діловій поведінці особистості – це свобода прийняття на себе додаткової відповідальності. Вона проявляється у частці службової ноші, яку людина бере на себе, у позиції в конфлікті, у вкладі в морально-психологічний мікроклімат колективу і його виробничий престиж.

Перед своїм народом немаленьким

Я завинив, бо не доніс чогось,

Чогось такого необхідного, одного,

Що міг нести один лиш тільки я…

Так говорив про моральну відповідальність кожного з нас за свій моральний вибір Микола Вінграновський, поет, який став для багатьох поколінь взірцем правдиво мовленого слова.

Моральний вибір… Кожним днем, годиною і хвилиною власного життя, кожним своїм вчинком ми робимо його. І як було б добре, коли б усі про це пам’ятали. Кожного дня, кожної години і хвилини.

Бо часом і хвилина вирішує назавжди: бути особистості – чи не бути.