зараз,одягу дуже багато кожна людина може вибрати що завгодно,але якщо порівнювати одяг с народним то звісно народний одяг буде краще,наприклад якщо ти будеш вбрана в народний одяг,інші можуть легко зрозуміти якої ти національності,по візерунка також можна дізнатися про людину,її характер та інше,а якщо ти будеш вбрана в сучасний одян ну по-перше так,це модно,але якщо у іншої людини буде такаж сама сорочка,то тут уже вибачай,про характер так інше не буде йтися и мови,а мінуси народного вбрання те що не завжди воно зручне,а також зараз нашій молоді не довподоби таке вбрання та і коштує гарна вишивка дорого)
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Жіночі образи в поезіях миколи вороного 5 -7 речення
між фольклором і літературою існує тісний зв’язок, обумовлений специфікою словесної творчості, в якій відображаються уявлення людини про навколишній світ і закономірності розвитку суспільної свідомості. однак у фольклорних і літературних творах є принципові відмінності, що визначають їх характерні риси та особливості.
фольклор в широкому сенсі – це історично сформоване, що ввібрало народні традиції колективне співавторство, яке передає в усній або ігровій формі поетичне узагальнення досвіду багатьох поколінь. серед фольклорних жанрів виділяють обрядові, пісенні та епічні. до епічних жанрів відносяться казки, перекази, билини, легенди, оповіді, а також малі форми усної народної творчості:
прислів’я;
приказки;
загадки;
анекдоти.
слово «фольклор» часто вживають у вужчому значенні – для визначення змісту і способу створення словесних художніх образів, властивих саме цим жанрам.
зародження літератури як виду мистецтва в багатьох культурах пов’язане з розвитком народного епосу. він служив основою літописів і життєписів святих; принцип розповіді, запозичений з фольклорних казок, використовувався в побудові сюжетів авантюрних і шахрайських романів – прообрази багатьох жанрів сучасної прози; образний лад і ритмічна організація билин, історичних, обрядових пісень знайшли відображення в авторській поезії.
однак літературні твори не підпорядковувалися фольклорним канонам, мали більш складну композицію, довільно розвиваючий сюжет і могли існувати тільки в письмовій формі, оскільки кожний з них представляв собою оригінальний твір, створений однією людиною.