Твір на тему "чого мене навчив твір неймовірні пригоди івана сили" 34 !

Повість «зачарована десна» — лірична розповідь про дитячі роки хлопчика сашка. але чи можна назвати її повністю автобіографічною? мені здається, що цей твір дещо схожий на легенду про бідне дитинство великого письменника, адже писав його довженко в часи, коли соціальне походження мало неабияке значення і згадка хоча б про якийсь достаток батьківської сім'ї могла призвести до небажаних наслідків. і тому письменник так майстерно перемішав правду, напівправду і вигадку. сашкова сім'я жила у хаті, яка була збудована невідомо коли і ким. «здавалося, ніби її зовсім ніхто й не будував, а виросла вона сама, як печериця, між грушею і погребом, і схожа була також на стареньку білу печерицю. дуже мальовнича була хата. одне, що не в ній, і то не нам, а матері, вікна повростали в землю і не було замків». така хата була символом нужденності полісся. насправді ж хата довженків дуже відрізнялася від літературної, і ми це можемо побачити на фотографіях, вміщених у біографічних книжках письменника. звичайно, вона не була палацом, але й через п'ятдесят років її вікна розміщені високо над землею. просторі будівлі на кілька кімнат в ті часи мали заможні господарі. промовистим є той факт, що батько довженка, крім сільської роботи, підробляв: «своїми кіньми возив торгівців на ярмарок». скоріше за все, коні ці не були бідняцькими шкапами, адже торгівці мали гроші і могли найняти собі власника добрих коней. а хіба міг бідний неписьменний сільський дядько дати своїм дітям не тільки початкову освіту, а й відправити сина й доньку продовжувати навчання «в городі»? сашків батько все життя не міг пробачити дідові семену «своєї темноти» і мріяв вивчити сина. спочатку повів його до сільської школи, і довженки стали перед учителем леонтієм опанасенком. той почав розпитувати сашка перекрученою російською мовою, і, коли переляканий хлопець не зміг назвати імені батька, вчитель виніс свій вердикт — «неразвитой! » скільки ж було по україні таких нерозумних вчителів, які не вміли говорити до ладу російською, калічили її, а зобов'язані були вчити дітей тільки чужою мовою. перша зустріч зі школою неприємно вразила сашка, і в повісті «зачарована десна» довженко з більшим задоволенням згадує своє вільне дитинство, майстерно описує картини природи. саме в таких епізодах письменник найбільш автобіографічний. малий сашко сховався в клуні і перебирає в пам'яті приємне і неприємне в його світі. він боїться бабиних прокльонів і страшного суду, не любить, коли довго йде дощ і коли п'явка впивається в ногу, коли гавкають на нього чужі пси або гуска сичить і скубе за штани. він не любить носити в одній руці велике відро води, полоти і пасинкувати тютюн. неприємно бачити батька п'яним, ходити босими ногами по стерні, їхати на возі з сіном, коли здається, що віз от-от перекинеться. але на світі для хлопчика є дуже багато приємних речей. він любить дивитися на малий вогонь і обнімати лоша або прокинутися рано-вранці і побачити в хаті теля. приємно знайти пташине гніздо і їсти паску, приємно ходити по теплих калюжах і спати в човні. це був світ перших дитячих вражень хлопця, його стихія. усе далеке й близьке сприймалося в образах, і все це вбирала вразлива сашкова душа, щоб пізніше наповнити повість «зачарована десна».

Григорій Сковорода – одна з найпомітніших постатей української літератури. Він жив в період зародження капіталістичних відносин між Росією та Україною, під час кріпосницького гніту. Його обурювали тогочасні несправедливі порядки, прагнув змінити становище, коли дармоїди живуть за рахунок праці мільйонів знедолених.

Незважаючи на те, що його твори було заборонено друкувати, вони поширювалися за до листування. В них він розкриває питання про необхідність пізнати самого себе, про людське щастя, викриває і засуджує негативні риси людей, оспівує свободу. У своїх байках він підносить хороші якості людини : працьовитість, чесність, доброту, скромність та осуджує прагнення до багатства, високих посад, зарозумілість. Основними поняттями філософії і творчості Г.Сковороди є поняття «щасливої людини» та «сродної праці» - кожен повинен робити те, для чого народжений. Багато висловів Сковороди й на сьогоднішній час не втратили актуальності.

Так, у байці «Бджола і Шершень» автор викриває людей, які живуть за рахунок крадіжки чужого, лише для задоволення своїх потреб, примх. У цій байці показано, що у праці людина пізнає радість, а у безділлі – деградує.

У байці «Дві курки» розповідається про розмову між Дикою та Домашньою Куркою. Основна думка цієї байки : наука полягає не в знанні, а в роботі. Знання без діла – марна справа.

За своє життя він створив тридцять байок, які були високо оцінені Іваном Франком. Григорій Сковорода любив Україну та сподівався, що в майбутньому ми створимо краще суспільство, і що настануть кращі часи. "

Объяснение:

...