По украинской твір мініатюра на тему: "чи є "прометеї" в нашому житті і чи потрібні вони" по произведению андрія малишко "прометей". 8 класс.

вот ответ на картiнку

ответ правiльно

Вісторію української літератури пантелеймон куліш увійшов насамперед як автор українського роману «чорна рада. хроніка 1663 року» (1857). у романі правдиво відтворено соціальні суперечності в україні після перемо¬жної визвольної війни: між поміщиками і селянами, шляхтою і міщанами, міщанами і козаками, козаками і селянами, старшиною та рядовим козацтвом. одним із наслідків цих суперечностей і стала «чорна рада», в якій взяли участь народні низи — «чернь». оця «чорна рада» була кульмінаційним епізодом у боротьбі за гетьманську булаву між павлом тетерею, якимом сомком та іваном брюховецьким. і хоча підступністю брюховецький здобув перемогу, автор показує нам і справжнє козацьке братерство, лицарство, честь. викликає повагу паволоцький полковник шрам, який прагнув до об’єднання україни. доля батьківщини, рідного народу визначає сенс життя шрама: «… всю україну до однієї булави», «як треба рятувати україну, байдуже мені і літа, і рани». йому властиві риси справжнього лицаря-запорожця, який понад усе любить свободу і зневажає небезпеку. гідний батька і його син — романтичний і мужній петро шраменко — «орел, а не козак». відчуваємо велику симпатію до нього самого автора: «він добрий був син і щирий козак, лучче йому з нудьги загинути, ніж панотця навік преогорчити і золоту свою славу гряззю закаляти». основним критерієм оцінки вчинків своїх героїв є для пантелеймона куліша їхня відданість рідному народові. недаремно полковник шрам підтримує кандидатуру сомка на гетьманство, бо він бачить, що саме яким сомко може зміцнити державність україни. сомка автор наділяє характерними рисами українського полководця і державного діяча — тими рисами, якими наділив його український народ в думах, піснях, легендах. ідея сильної української держави згуртовує навколо сомка представників різних верств тогочасного суспільства. виняткова чесність, відданість своєму народові, мудрість увиразнюють духовний і політичний портрет сомка як справді народного ватажка, фольклорно-епічного «батька». пізніше, коли сомка підступно полонив брюховецький, переяславського ; полковника ціною власного життя хотів урятувати козак кирило тур. та справжній лицар сомко навіть думки не допускає про такий порятунок. кирило тур — ще один яскравий тип характеру в романі. його життєва філософія — філософія свободи, любові й гуманізму, коріння яких — у легендах і переказах про козака мамая, в характері запорожців. ось як розуміє кирило сенс свого життя: «а в нас над усе — честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала… слава ніколи не вмре, не поляже, лицарство козацьке всякому розкаже». пантелеймон куліш створив яскраві романтичні образи людей, відданих україні, справжніх патріотів

Одного разу мама купила мені книгу тоді не дуже відомого ще для мене автора, а зараз справжнього володаря слова всеволода нестайка «тореадори з васюківки». перші ж прочитані сторінки викликали у мене щирий сміх, адже твір був дуже цікавий, захоплюючий та наповнений колоритом справжнього безтурботного життя дітей. і все це разом справляло враження, наче автор пишучи цей дитячий роман сам був у віці головних героїв твору павлуші і яви, настільки щиро були передані усі переживання та емоції головних героїв всеволодом нестайком. усі пригоди, які відбувалися з героями цього твору, я переживала разом з ними, так само відчуваючи радість або сум, переживання або впевненість. прочитавши цей твір, я дещо змінила свій погляд на життя, багато чого зрозуміла і навчилася багатьом людським цінностям, а саме: щирості у почуттях, відданості у дружбі, а ще не втрачати почуття гумору і пам’ятати , що будь-які проблеми завжди можна вирішити. тому я раджу читати цей твір не тільки дітям, а й дорослим, бо саме в ньому ви можете знайти те, чого вам не вистачало у житті. цей твір повів мене в прекрасну казку у чудо-світ дитячого життя, і відімкнув він двері у прекрасне, в романтику, що заворожує серця. він научив мене як володіти щастям, і як зробить барвистим цілий світ, як у метро проїхать на кориду, у повінь врятувати всіх сусід. тут знайдеш ти щось своє і знайоме, в героях упізнаєш сам себе. дитина і дорослий тут герої, а дружба в них завжди понад усе. мої ровесники ви і павлуша й ява, я з вами завжди була до кінця сміялася, раділа і переживала, ви для мене стали як сім’я. хай не найкраще ви в школі учились не все уміли до ладу зробить, та ви завжди з добром у серці жили і читачів навчили довкола все любить. насамкінець бажаю, щоб розлука ніколи не жила у ваших серцях, щоб пам’ять про дитинство безтурботне усмішкою озвалась на устах