Прокоментуйте слова: < > чи згодні ви з цією думкою? написати твір роздум на 1 ст.

ответ:Мавка - була дитиною природи. Вона Лісовика вважала за батька, а березу за подружку. Мавка лековажно віддалась на розсуд долі, закохавшись у Лукаша, не слухаючи мудрих порад Лісовика, через шо потім гірко шкодувала. Вона добра, тому що навіть пробачає коханому зраду і повертає йому від вовкулаки знов у людську подобу. У кінці твору Мавка стає вербою і не жалкує за тілом, тому що душа для неї  найголовніша.

Лукаш - молодий парубок, що з першого погляду закохався в Мавку. ВІн добре грав на сопілці, що і причарувало її до нього. Але згодом почуття Лукаша гаснуть. Він покидає Мавку і починає жити з Килиною, тому що та краще господиня. Але це життя не приносить Лукашу щастя. У кінці повісті він залишається поряд з Мавкою і помирає біля неї замерзаючи від холоду. 

Килина - добра господиня, але вона мала духовну обмеженість, що і призвело до подальших конфліктів з Лукашем.

Мама Лукаша - схожа з образом Килини. Вона жорстоко ставиться до Мавки, алепотім школдує про це.

Дядько Лев - позитивний, добрий і розумний персонаж. Він є втіленням людської гармонії з природою.

Надеюсь это то что тебе нужно было

ответ : Коли людина народжується, від першого скрику і всі пер­ші роки життя єдиними людьми, до яких вона тягнеться, єдиним ідеалом стають власні батьки. Але дитина росте, розвивається, навчається, постійно змінюється. А разом із нею змінюється й ідеал. І чим більш досконалою стає люди­на, тим досконалішим стає її ідеал. Чим більш освіченою, мудрішою і досвідченою стає особистість, тим більше зрос­тають її запити, вимоги до самої себе і навколишнього світу, тим складнішими і серйознішими стають цілі на життєво­му шляху. Таким чином, ідеал завжди на крок попереду від розвитку людини, ось чому вона ніколи не може дістатись його вершини, хоч і прагне до заповідної височини все жит­тя. Але в цьому немає нічого поганого чи осудливого, бо саме існування ідеалу в житті людини, до якого вона постійно тягнеться, стимулює її розвиток. І не важливо, що саме буде ідеалом — гроші, сім'я, мистецтво чи щось інше. Доки лю­дині е до чого йти, вона вдосконалюється. Якщо ж в якийсь момент починає вважати, що досягла в повній мірі свого іде­алу, то зупиняється у своєму подальшому розвитку.

Отже, ідеал — це і справді недосяжна вершина, до якої ідеш усе життя і яка з кожним кроком людини до неї стає дедалі вищою. Але якби не було тієї заповітної височини, то неможливим стало б людини сходами життя.