Андрій самійлович малишко любив пісню з дитинства, ніколи з нею не розставався, вона підштовхнула його на створення віршів. можливо, саме цій любові до пісні він повинен бути зобов'язаний своїй сім'ї, зокрема матері, яка знала багато українських народних пісень, із задоволенням співала їх дітям. перші дитячі враження та захоплення поета протягом усього творчого життя, саме народна творчість стала тим джерелом, з якого він черпав натхнення. протягом життя малишко співпрацював з багатьма композиторами, але особливо плідно - з композитором платоном майбородою. результатом їх співпраці стали понад 30 пісень! отже,на мою думку це є доведення любові письменника до рідного краю та до рідного дому.
braigon974
04.08.2020
Андрій самійлович малишко народився 14 листопада 1912 р. в обухові київської області в багатодітній сім'ї сільського шевця. з самого дитинства майбутній поет виніс незрадливу любов до рідної землі та матері, до рідної пісні та слова, промовленого "в колисці із лози, щоб вічним окаянним боржником його нести, страждати і " жилося родині самійла малишка важко: землі було дві десятини, а сім'я чималенька (одинадцять дітей), тож доводилося господареві і шевцювати, і на заробітки в таврію ходити. малий андрій пособляв чим міг – то ходив заможнішим по господарству , то грав на весіллях на гармонії, бо мав талант до музики. потяг до творчості в малишка прокинувся дуже рано і мав своєрідний характер. мати поета, ївга, чудово співала (їй поет згодом присвятить вірш "материнська"). андрій самійлович в "автобіографії" (1959 р.) згадував, що її пісні врізалися в пам'ять на все життя. тільки ж одне в них не задовольняло хлопця: сумні кінцівки. не могло його серце миритися з трагічною загибеллю козака, якому чорний ворон очі клює і тоді андрій перекомпоновував пісню по-своєму: ні, не вбито козака — поранено, вилікували його добрі люди, та й повернувся він додомоньку. а трохи пізніше почав складати вірші