любов — це одне з почуттів, що дано зазнати людині в житті. можна сказати, що це почуття робить людини добріше, чистіше, досконаліше. тема любові — одна з ведучих тим світової літератури з найдавніших часів до сьогоднішнього дня. багато закохані стали уособленням цього почуття. варто згадати лейлу й меджнуна, кавалера де грие й манон леско, із собачкою й гурова, а також багатьох-багатьох інших. складно придумати, про що б писали знамениті поети й прозаїки, чим надихалися б великі композитори й художники, не будь на світі любові, древні вважали любов даром богів. це почуття, на їхню думку, наближало смертних до небожителів. у середні століття зложився теперішній культ любові. лицарі присвячували все своє життя служінню прекрасній і й були щасливі. з тих пор словом «лицар» стали називати всякого, хто із шанобливістю й замилуванням ставиться до жінки.
про те, яке місце займала любов у житті наших предків, ми можемо судити, зокрема, по добутках російських класиків. а однієї із причин найвідомішої за всю російську історію дуелі була саме палка любов, що зштовхнулася з пекучими ревнощами. у любові безліч осіб. це любов-дружба, кохання-співробітництво, любов-пристрасть, любов-трагедія й інші. у любові існує не тільки щастя, радість взаємного розуміння, задоволення, але й обман, ревнощі, страх, біль. можна сказати, що на тлі любові інші щиросердечні прояви людини виступають більш чітко, рельєфно, опукло. у такий спосіб людини проверяется любов’ю. сказати «я люблю тебе» виходить, сказати «ти ніколи не вмреш», — помітив якось великий французький письменник альбер камю. люблячий запам’ятовує у своєму серці образ коханої людини, робить того безсмертним, як безсмертне сонце, земля, вітер, і тільки таке безсмертя можливо в нашім недосконалому світі. любов, як уже було сказано, не вигідне придбання, а дарунок. і як усяким несподіваним і приємним подарунком, цим почуттям необхідно дорожити. адже говорять, що щира любов дається чоловік один раз у житті, і це недалеко від правди. відомо, що любов реалізується цілком у сфері міжособистісного спілкування.
тому потрібно як би заново вчитися говорити, думати, дихати. у цьому багато хто бачать працю й тяготи любові, особливо якщо любов увінчується законним шлюбом. тут важливо не втратити власну індивідуальність, власну точку зору на навколишній світ і на саму любов зокрема. «ти в мене одна, немов у ночі місяць, немов у році весна, немов у степу сосно. немає інший такий ні за якою рікою, немає за туманами, далекими країнами» ці рядки належать перу знаменитого барда юрія визборн. їх можна вважати своєрідним підсумком сучасного художнього й життєвого досвіду. сьогодні любов навряд чи набагато змінилася: це почуття всі так само надихає людини на нові починання, здійснення, подвиги. і той, хто проніс це чудове почуття через все життя, може впевнено сказати: «я жив не зрячи».
Pervosha
23.01.2021
Природа.. вона скрізь навколо нас. але люди не звертають увагу, яка вона важлива. ми, як істоти розумні, повинні правильно оцінювати наші потреби і контролювати свої дії. адже після нас теж будуть жити люди, тваринний і рослинний світ, потребують чистому повітрі, питній воді і врожаї землі. навколишній світ дуже ранимий і крихкий. всі блага природи, якими ми користуємося, не нескінченні. потрібно дбайливо ставитися до видобутку корисних копалин, газу та нафти. саме та людина, яка знищила природу, утворивши навколо себе «оточуюче середовище», поставивши планету над безоднею атомними експериментами – вона вважає себе головною у цьому світі. забуваючи, що теж являється частиною природи. тож, як на мене, не варто зазнаватися – яка б не була могутня людина, природа сильніша за неї, вона наш друг!
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Повний аналіз вірша "астролог" та поезії "пісня мандріного студея". автор: юрій андрухович.
любов — це одне з почуттів, що дано зазнати людині в житті. можна сказати, що це почуття робить людини добріше, чистіше, досконаліше. тема любові — одна з ведучих тим світової літератури з найдавніших часів до сьогоднішнього дня. багато закохані стали уособленням цього почуття. варто згадати лейлу й меджнуна, кавалера де грие й манон леско, із собачкою й гурова, а також багатьох-багатьох інших. складно придумати, про що б писали знамениті поети й прозаїки, чим надихалися б великі композитори й художники, не будь на світі любові, древні вважали любов даром богів. це почуття, на їхню думку, наближало смертних до небожителів. у середні століття зложився теперішній культ любові. лицарі присвячували все своє життя служінню прекрасній і й були щасливі. з тих пор словом «лицар» стали називати всякого, хто із шанобливістю й замилуванням ставиться до жінки.
про те, яке місце займала любов у житті наших предків, ми можемо судити, зокрема, по добутках російських класиків. а однієї із причин найвідомішої за всю російську історію дуелі була саме палка любов, що зштовхнулася з пекучими ревнощами. у любові безліч осіб. це любов-дружба, кохання-співробітництво, любов-пристрасть, любов-трагедія й інші. у любові існує не тільки щастя, радість взаємного розуміння, задоволення, але й обман, ревнощі, страх, біль. можна сказати, що на тлі любові інші щиросердечні прояви людини виступають більш чітко, рельєфно, опукло. у такий спосіб людини проверяется любов’ю. сказати «я люблю тебе» виходить, сказати «ти ніколи не вмреш», — помітив якось великий французький письменник альбер камю. люблячий запам’ятовує у своєму серці образ коханої людини, робить того безсмертним, як безсмертне сонце, земля, вітер, і тільки таке безсмертя можливо в нашім недосконалому світі. любов, як уже було сказано, не вигідне придбання, а дарунок. і як усяким несподіваним і приємним подарунком, цим почуттям необхідно дорожити. адже говорять, що щира любов дається чоловік один раз у житті, і це недалеко від правди. відомо, що любов реалізується цілком у сфері міжособистісного спілкування.
тому потрібно як би заново вчитися говорити, думати, дихати. у цьому багато хто бачать працю й тяготи любові, особливо якщо любов увінчується законним шлюбом. тут важливо не втратити власну індивідуальність, власну точку зору на навколишній світ і на саму любов зокрема. «ти в мене одна, немов у ночі місяць, немов у році весна, немов у степу сосно. немає інший такий ні за якою рікою, немає за туманами, далекими країнами» ці рядки належать перу знаменитого барда юрія визборн. їх можна вважати своєрідним підсумком сучасного художнього й життєвого досвіду. сьогодні любов навряд чи набагато змінилася: це почуття всі так само надихає людини на нові починання, здійснення, подвиги. і той, хто проніс це чудове почуття через все життя, може впевнено сказати: «я жив не зрячи».