михайло - маленький хлопчик, який і є головним героєм твору. ця дитина є дуже допитливою, розумною, зацікавленою в житті. матір каже про свого сина так: «може, з нього й буде якийсь толк, якщо безтолоч он звідти ». звичайно, хлопчик ще дитина, тому він потрапляє у різні незвичайні ситуації. проте близькі не сумніваються у силі його розуму. так, улюблений дідусь пророкує своєму онукві: «будеш іти межи люди і вибивати і». так і сталось. михайлик став видатною людиною - письменником.
хлопець з дитинства не цурався праці, любив труд, був привчений до роботи руками: « треба щось робити, охоче дідусеві, пасу нашу вредюгу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащом». попри малий вік, михайло має внутрішню силу. сам він каже: «я ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину..». михайло мав не безтурботне дитинство, з усіма його тяготами, нещастями, сімейними проблемами та драмами. проте зумів вирости освіченою та високодуховною людиною. образ михайлика можна ставити в приклад для наслідування, адже цей хлопець наділений позитивними рисами.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Скласти власну "живу." казку. на будь яку тему
Тема: оспівування краси природи. Ідея: возвеличення чарівності дощу. Основна думка: захопленість рідною природою, її величним та дивовижним світом, райдужними кольорами.
Жанр: пейзажна лірика. Художні засоби: Епітети – благодатний, довгожданий дощ; дивним сяйвом; золотий, вечірній гість; впав бадьоро, свіжо, дзвінко; закурені будинки; зголоднілі передмістя; гарячі груди; буйним посівом зеленим, білі села. Метафори – золотий вечірній гість, «впав бадьоро», «відкривай груди», «дощ остудить», «дощ оживить і запліднить», «дощ звеселить». Порівняння: «дощ-гість». . Дощ дуже важливий у природі, адже без нього все засохне та пропаде, не буде хліба. Своє захоплення цим явищем у вірші «Дощ» М. Рильський виражає багатьма прикметниками та прислівниками, що доповнюють створений образ, землю називає матір’ю, дощ та землю персоніфікує, оживляє їх.