Прошу, написать программу развития за иваном силой и его тренером.​

Невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом уривок з повісті я.стельмаха " митькозавр із юрківки, або химера лісового озера не саме село вабило нас, бо чи ж мало чудових сіл на україні? не зелень лісів, бо майже щонеділі їздили ми з батьками під бровари, іванків чи ірпінь; не гриби і не світанки над річкою, скажу навіть більше — не студене молоко в гладущику, щойно вийнятому з льоху. ні! кликало нас до себе привільне і незалежне життя. кликало і вимахувало привітно рукою: «ну ж бо, сміливіше. я чекаю на вас! »— уявляєш собі, — казав митько. — ліс. кругом ні душі. а в лісі озеро. а на березі курінь. а в курені — ми. а поруч багаття. і казанок із юшкою. і роби собі, що хочеш. хоч на голові стій. а кругом ні душі.— угу, — і собі облизувався.— з одного боку пляж, а з другого берег урвистий травою поріс, кущами. і дерева… а до села кілометрів зо три, якщо не більше. а на багатті казанок із юшкою.— та ти вже казав про казанок.— ну то й що! про приємне і казати приємно.— а як бабуся не дозволить? — чия? моя? хе-ге, та ти її просто не знаєш! бабуся — во! ночувати, правда, може, й не відпустить, а так — скільки завгодно.— от якби ще й ночувати, — зітхав я.— та стривай. хай спершу хоч до села відпустять, а там видно буде.отож ми й докучали моїм батькам (митькові були не проти), канючили мало не щодня 

“аж в очах потемніло”.  хто-небудь втрачає здатність нормально бачити, комусь стає погано від фізичного болю, втоми, хвилювання і т. ін.“аршин проковтнув”.  неприродно прямо, дуже виструнчено.“бабуся надвоє ворожила”.  невідомо, чи здійсниться щось, чи ні.«бере за серце».  хвилювати, тривожити або зворушувати кого-небудь чимсь.“біс його розбере”.  незрозуміло, нечітко.“боком вилізе”.  погано кінчитися, мати погані наслідки для кого-небудь.«будь здорові».    уживається як усталена форма прощання.“бути чи не бути”.  найважливіше питання, питання життя і смерті.“в вічі дивиться (смерті)”.  не відчувати страху перед чим-небудь, не боятися чогось.«вдарити з тилу».