15 ! составить высказывание-рассуждение «от потребительского безумия окружающей среды надо беречь» с использованием синонимических и антонимических предлогов. синонимичные предлоги: (на выбор не менее 2 пар использовать) -около, круг, около -между, промеж, между, сквозь, среди -для, для, с целью -увы, в, в -из, с антонимичные: (на выбор не менее 1 пары использовать) над - под от - до близко - край объем не более 80 слов

ми живемо на четвертому поверсі. вікна нашої квартири виходять у двір, що густо засаджений тополями. більшість тополь старі, посаджені після війни. усім гарні ці тополі, але на початку літа вони багато незручностей. пух від них проникає навіть до кімнати, залітає в під’їзди, а земля немов пухнатим снігом покривається. ми з хлопчиками любимо підносити запалений сірник до білих пухнатих острівців з тополиного пуху і спостерігати, як вогненні змійки, злегка потріскуючи, пожирають білизну. одна тополя торкалася гілками вікна моєї кімнати. примітна вона була тим, що на її стовбурі багато років знаходилася шпаківня. дерево росло, і разом з ним вона піднімалася угору, немов кабіна ліфта. пройшли роки, і шпаківня виявилася на рівні вікна моєї кімнати. я бачив, як будиночок заселяли шпаки, як вони сварилися, я знав, коли вони відлітали, а взимку в їхнє житло нерідко залітали горобці. може, їх туди вабила цікавість — хотілося довідатися, які, мов, шпаки. а може, горобців заганяла в дерев’яний будиночок холоднеча. як би там не було, але й узимку, і влітку тополя слугувала притулком різним птахам. на її товстих гілках поважно сиділи ворони, а голуби так воркотали ранками, що не давали спати. ця тополя була немов членом нашої родини. відкриєш вікно — її подих проникає до кімнати; улітку її пух забивається в різні куточки квартири. а восени жовте листя засипало підвіконня, його ми знаходили і під шифоньєром, і під письмовим столом. , я казав тополі: «доброго ранку! », бажав спокійної ночі. словом, ми дружили.

 

але час невблаганно руйнував дерево: обсипалася кора, після сильного вітру одна з товстих гілок обломилася і з гуркотом упала на землю. багато гілок навесні вже не покривалися листям. і ось одного разу у двір приїхала бригада робітників, які спиляли дерево. здавалося, ми осиротіли. перед вікном утворилася порожнеча, кімната стала незвично світлою, але в ній мені було незатишно, я почував себе самотнім, хоча всі мої і знаходилися поруч.

 

я зі смутком згадував пташиний будиночок напроти мого вікна, його мешканців, що уже ніколи в ньому не оселяться. від шпаківні залишилися одні уламки, які незабаром забрали разом зі спиляним деревом.

 

на сімейній раді ми вирішили зробити шпаківню і прикріпити її до тополі, що набирає силу, недалеко від нашого під’їзду.

 

«цікаво, за скільки років підніметься шпаківня до рівня нашого поверху? » — цікавлюся я в тата. «побачимо, — каже він. — у дерев, як і в людей, свій вік. наше життя важко уявити без зелених друзів».

 

  виключити з життя дружбу все одно, що позбавити світ сонячного світла.          цицерон                    однією з основних духовних потреб людини є спілкування. спілкування з тим, кому можна довіряти, хто завжди зрозуміє та підтримає, на кого можна покластися у будь-якій життєвій ситуації. саме таким і повинен бути справжній друг — щирим, відданим, порядним. у великому світі людині важко знайти собі такого друга, але ще важче — не втратити його через якусь дрібницю, не «розміняти» стосунки з ним. справжнім є саме той друг, із яким разом пройшли і радощі, і печалі, і який і в радощах, і в печалях залишився поруч.          хоча кожен із нас у якомусь сенсі є егоїстом, справжня дружба — це такі стосунки, які вимагають відданості, а іноді, навіть, і самопожертви.                    хто просить, а давати забуває, матиме тільки те, що має. (колумбійське прислів'я)                    у дружбі інтереси товариша повинні важити не менше, ніж власні, бо саме принципи рівності та взаємоповаги, ставлячи людей на найвищий щабель, зберегти у серці почуття безкорисливої любові до друга.                    ми просимо друга прийти до нас, пропонуємо свої послуги, обіцяємо розділити з ним стіл, дім, майно; справа за малим — за виконанням обіцяного. (жан де лабрюйер)                    не можна плутати щиру дружбу із приятельськими стосунками, тому що приятелів у людини може бути безліч, але справжній друг — завжди один. у приятелів можуть бути схожі інтереси, спільне місце роботи або навчання, але між ними немає справжнього духовного єднання, яке робить людей одним цілим (наскільки це можливо). дружба — це тонка та тендітна річ, і, знайшовши у багнюці цей «діамант дорогий», потрібно докласти максимум зусиль для того, щоб він не втратив свого блиску. так, близькі стосунки вимагають відмови від брехні, фальші, недовіри.                    не довіряти другові більш ганебно, ніж бути ним обдуреним. (ф. де ларошфуко)                    для кожної людини одним із найтяжчих випробувань є самотність. недаремно ж людей, засуджених до страти, здавна карали ув'язненням у одиночній камері. людина — це суспільна істота, і вона потребує товариства. у літературі існує багато прикладів того, як важко людина переживає самотність. наприклад, граф монте-крісто з одноіменного роману о. дюма або робінзон крузо д. дефо. обидва героя були приреченими на невизначений термін бути наодинці із самим собою, і за справжній подарунок небес вважали своїх вірних друзів, яких зрештою зустріли — абата фаріа та п'ятницю.          але чи не буде лише спробою втечі від самотності намагання у першій-ліпшій людині знайти друга? адже потрібно пам'ятати, що справжня дружба випробовується роками спілкування та складними ситуаціями, з яких обидва виходять із гідністю. тож не варто звірятися людині, яку знаєш не досить довго та стосунки з якою базуються тільки на припущенні, що вона є гідною.                    не так тії вороги,          як добрії люди          — і обкрадуть жалкуючи,          плачучи           і на тім світі, добряги,          тебе не забудуть.          (т. шевченко)                    отже, потрібно з обачністю ставитися до потенційних друзів, але, знайшовши близьку людину, варто докласти зусиль для того, щоб не втратити її. і для цього існує тільки один шлях: щоб мати вірного друга, треба самому бути вірним другом.