Мiнi-твiр на тему чи iснуе справжне кожання

да, оно конечно существует ! но его надо еще найти, то есть найти такого человека, который будет тебя любить несмотря ни на что. на данный момент и в наше время сложно найти такую настоящую любовь. но она все же

Відповідь:

У творах Олександра Гавроша образ Івана Сили інколи здається фантастичним. До того він сильний тілом і духом. Іван чимось нагадує супергероя. В принципі, так і є. Тобто було. Адже образ Івана Сили списаний з реальної людини - Івана "Сили" Фірцака, офіційно визнаного найсильнішою людиною планети у 1928 році.

Роздивімося нашого героя трішечки ближче. Звичайно, він високий і кремезний і досить вродливий.

Не менше за свої надлюдські фізичні здібності, Іван привертає увагу і викликає симпатію своєю поведінкою. Він чесний і добрий, щирий Готовий стати на захист слабших, завжди радий до ван Сила своєю історією життя показав читачам, що "немає нічого нездійсненного", усього можна досягти. Але це потребує щоденних зусиль.

Детальніше - на -

Пояснення:

"повага інших-гарний привід,щоб поважати самого себе".так,я вважаю,що ця думка слушна,але потрібно розібратися,що приховано за цими рядками. я вперше задумався,наскільки мене поважають інші,і за що.я звичайний хлопець,зі звичайної родини,звичайний школяр.за що мене повинні поважати інші? тут,напевно,потрібно підійти до цього питання  більш широко.чого я досяг за свої 15 років життя? як до мене ставляться мої батьки,вчителі,однолітки? звісно думка батьків буде суб'єктивною.але це тільки на людях.коли  я опиняюсь у колі сім'ї,то більших критиків,як мої тато і  мама  годі й шукати.але я завжди прислухаюсь до їхньої думки.вони більше знають та розуміють,тому їхні слова для мене багато чого важать.я поважаю їх-вони поважають мене.вони мені довіряють і я зроблю все,щоб не зруйнувати їхніх сподівань.тоді я і себе почну поважати. вчителі теж займають у моєму житті не останнє місце.вони всі різні,а інакше і бути не може.в кого,як не в них набереться достатньо терпіння  до таких телепнів,як ми.я поважаю своїх вчителів за їхню невтомну працю,за їхні знання,за їхні зусилля донести до кожного з нас всі тонкощі свого предмету.і я сподіваюсь,що вони поважають і мене.за те,що я хочу вчитися,нехай це мені і не завжди вдається.за те,що я став для них часточкою їхнього життя,і просто за те,що ми за роки навчання стали великою шкільною родиною зі своїми  радісними та не завжди хвилинами. мої друзі-це окрема історія.ми всі варті один одного,дружимо роками і довіряємо роками.ми просто повинні поважати один одного,інакше це вже не буде лружба. повага інших до себе можлива лише за умови,коли ти поважаєш сам себе.ці поняття прямопропорційні.