10. якби вовк міг говорити, він розповів би про своє життя. складіть невеликий монолог сіроманця (за твором м. вінграновського «сіроманець»іть будь ласка​

чому, на вашу думку, твір дістав назву не «устина», не «панночка», а саме «інститутка»?

початкова назва повісті — «панночка». але дотримуючись основного прийому композиції — прийому антитези, письменниця в назві твору поєднує протилежності. часто випускниці інституту «благородних дівиць» називали себе «інститутки — святительки». але, як бачимо, у панночки інститут не виховав жодної благородної риси характеру. найвищим «ідеалом» таких «святительок» було пристрасне бажання вийти заміж за багатого пана і стати повновладними поміщицями в своїх «маєтках-державах».

при першій зустрічі з панночкою дівчат — кріпачок дуже вразила її краса. але зовнішність разюче відрізнялася від людського єства інститутки. назар влучно охарактеризував інститутку однією фразою: «дивиться так, що аж молоко кисне».

Так називали групу киівських неокласиків. до неї у 20-х роках xx ст. належали м. зеров, юрій клен (о. бургардт), м. драй-хмара, п. филипович, м. рильський.  неокласики проголошували свою прихильність до "чистого мистецтва" та ідеї самоцінніості форми, активно використовували у своєї творчості античні теми та сюжети, міфологічні образи та мотиви. в той же час кожен із неокласиків був митцем з власним неповторним стилем.  у своїй творчості неокласики, як могли, уникали тем, пов'язаних з революцією. тому навіть в ліберальні 20-і роки вони піддавалися критиці, а з початку 30-х почалося цькування. вже у 1925-му році у червневій постанові цк кп(б)у у справі художньої літератури неокласиків згадано як «реставраторів старого буржуазного ладу». у статті в «літературній енциклопедії» (1929–1939 що писалася на початку 1934 р., українські неокласики (названі м. зеров, п. филипович та м. рильський) були названі «буржуазно-націоналістичною течією в українській літературі, яка виникла ще до революції». кіївським неокласикам ставили в провину такі риси як «…втеча від революційної дійсності в ідеалізоване феодально-буржуазне минуле і у зв‘язку з цим канонізація архаїчних класичних форм орієнтація на культуру буржуазної європи». у статті їх також звинувачували у ідеалізмі, ескапізмі, формалізмі, використанні «формалістичного методу з метою заперечення революційної ідейності літератури й утвердження буржуазно-націоналістичної ідеології…». так до цієї літературної течії приліпили ярлик «махрові буржуазні націоналісти». наслідки були передбачуваними.  м. зеров, п. филипович, м. драй-хмара були заарештовані в 1935 р. їх звинувачували в приналежності до таємної контрреволюційної організації на чолі з   м. зеровим, в шпигунстві, у підготуванні замахів на представників уряду та партії. а м. зеров був розстріляний у 1937 році, у тому ж році загинув на соловках п. филипович, а через два роки   у концтаборі на колимі помер м. драй-хмара.