Кульмінація і зав'язка в оповіданні олень август

 

 

 

 

 

 

 

кульмінація- дорога до місця зйомки, переживання жені на рахунок майбутнього фільму.

зав*язка зустріч та знайомство хлопчика жені і режисера альтова

 

експозиція: знайомство з женею, який, повертаючись зі школи, побачив натовп, що брав участь у зйомці фільму. зав’язка: зустріч жені і альтова, їх розмова про можливості хлопця знятися в кінофільмі «олень август». кульмінація: розчарування жені, оскільки альтов не виявив у нього акторського таланту. розв’язка: сподівання хлопця, що він поставить таке кіно, що всі ахнуть від здивування.

−          де відбувалися події? −          ким був чоловік, що ловив птахів? −          знайдіть слова, що з двох частин? (ходитут, дуплотес) −          що вони означають? (ходити тут, тесати дупло). −          що почав помічати ходитут ? −          як він з цим боровся? чи впорався? −          чому птахи забили тривогу? −          як звали сороку? −          хто така лі–лі? −          яку волю висловила велика рада?

І.карпенко-карий був не лише талановитим драматургом, а й прекрасним актором. він створив високохудожні сценічні образи: возного («наталка полтавка» івана котляревського), назара стодолі й гната карого («назар стодоля» тараса шевченка), герасима калитки і пузиря із своїх п'єс «сто тисяч» і «хазяїн». він невтомно працював над своїми ролями, відшліфовуючи кожен епізод до найменших деталей. його гра була позбавлена штучної декоративності, а відзначалася простотою і життєвою правдою, проникненням у внутрішній світ героїв. тези: 1.початок нової української драматургії – 1819 р. (і.котляревський. «наталка полтавка»). 2.розвиток драматургії двома річищами: просвітительсько-раелістичний; романтичний. 3.1882 р.- професійна театральна трупа, створена м.кропивницьким у єлисаветграді. 4.труднощі: матеріальна скрута; відсутність власного приміщення; заборона ставити п’єси українською мовою (дія емського указу 1876 р.) 5.на західноукраїнських землях, які перебували під владою австро-угорщини, українські вистави з’явилися у 1848 р. у коломиї на аматорській сцені. (і.озаркевич. «дівка на виданню, або на милування нема силування»). досягнення українського театрального мистецтва були дещо скромнішими. руський народний театр заснований при товаристві «руська бесіда» 1864 року. репертуар: примітивні мелодрами, перекладні п'єски-фарси, німецькі й французькі оперетки і бракувало національної класики. «театральна мізерія»,-так характеризував франко стан речей у західноукраїнському сценічному мистецтві наприкінці xix століття.