Французькому письменнику й льотчику Антуану де Сент- Екзюпері довелося народитися в один рік із новим століттям. Саме XX століття відрізнялося від попередніх зовсім новим розумінням людини й мистецтва. Митці цього бурхливого періоду зосередили свою увагу на тому, як зробити з маленької людини насправді велику.
У казці «Маленький принц» Антуан де Сент-Екзюпері розповідає про вічні духовні цінності, які виявляються важливішими за справи буденного життя. Письменник зумів також розповісти про те, що потрібно серцю людини, про те, що робить її щасливою. Коли читаєш перші сторінки «Маленького принца», відчуваєш сум. Виходить, ніхто так і не зрозумів малюнків льотчика де Сент-Екзюпері. Самотній Маленький принц здається втіленням образу автора. Вони обидва загубилися в безкінечному Всесвіті. Навколо немає людей. Навколо пустеля. Але якби в цій пустелі були люди, то вони навряд чи звернули б увагу на самотнього дорослого або самотню дитину.
Маленький принц прилетів із невеличкого астероїда, який був його домом. «Прокинувшись уранці, приведи до порядку свою планету» , – ось гасло Маленького принца. Письменник робить астероїд символом дому, вулкани – символом відповідальності, троянду – символом краси, а можливо, й жіночності. Маленький принц покинув свій дім та зробив крок у невідомість, щоб відшукати сенс буття. Познайомившись із мешканцями кількох астероїдів, Маленький принц не знайшов ні друзів, ані відповідей на питання, що його хвилювали. Він побачив світ дорослих, де владарюють честолюбство, багатство, пиха. Душа Маленького принца прагнула краси, щирості в людських стосунках, взаєморозуміння в найширшому значенні цього слова.
Бачення світу дитиною більш природне, більш людяне, тобто більш правильне, ніж у дорослих. Дитина, за уявленням Сент Екзюпері, – це душа світу. Почуття дитини можна вважати духовним барометром Всесвіту. Якщо дитина зажурилася, це ознака того, що в небезпеці майбутнє цілого Всесвіту.
Маленький принц потрапив на велику й прекрасну планету Земля. Там він познайомився з пілотом, і в їхньому сприйнятті світу виявилося багато спільного. Удвох вони пройшли нелегкий шлях до криниці з живою водою. На думку письменника, це був шлях не тільки через пустелю, але й шлях крізь власні сумніви.
Маленький принц побачив на Землі такі самі троянди, як на його астероїді, і заплакав. Йому здавалося, що він має справжню цінність – одну-єдину у Всесвіті квітку, а тепер це звичайна троянда, одна з багатьох. Маленького принца охопив відчай від непевності системи своїх життєвих цінностей. Йому так хотілося любити одну-єдину троянду, та виявилося, що на Землі багато таких троянд. Маленькому принцу хотілося бути великим, але ж троянди, трьох вулканів, один з яких погас, для цього замало.
Маленький принц познайомився з Лисом, і той допоміг йому осягнути сенс життя. Лис пояснив, що для того, щоб мати друзів, потрібно віддати іншому частину власного серця. «Як хочеш мати друга – приручи мене!» – каже Лис і додає, що його секрет дуже найголовнішого очима не побачиш, а тільки серцем. Маленький принц зрозумів, що його улюблена троянда є такою цінною для нього тільки через те, що квітці віддано багато часу і турботи. Маленький принц відповідав за цю троянду. Саме тоді він відчув гостру потребу повернутися на свій астероїд, побути вдома, біля своєї троянди.
У своїй казці Антуан де Сент-Екзюпері порушив важливі філософські проблеми: що таке людське суспільство, у якому напрямку рухається земна цивілізація і Всесвіт взагалі, що таке справжні й фальшиві цінності життя, що таке боротьба людяного й бездуховного, яке значення мають у світі краса, дружба, кохання. Проте найважливішим є питання про те, як повернути людям втрачену духовну сутність, як зробити людство щасливим. Наприкінці казки Маленький принц і пілот повертаються кожен до своєї оселі. На думку Антуана де Сент-Екзюпері, головне, щоб кожна людина повернулася до самої себе, до вічних цінностей, осягнувши сенс буття. Головне, щоб кожна людина зуміла зберегти й відродити у своїй душі чисте дитяче світосприйняття.
Проблема Її художнє втілення в творах про Бубу Батьки й діти (розуміння – нерозуміння) У кожній родині своє пекло: Буба та її батьки, мати й батько та дід Генрик, Агата та її батьки, Зузка та її мати, Мілош та його батьки Дідусі й бабусі та онуки Буба й дідусь Генрік, Буба й баба Рита Взаємини чоловіка й дружини Батьки Буби, Олька й Роберт, батьки Агати Родина й суспільство Кар’єризм Бубиних батьків Чесність і шахрайство Мамині видавці й продюсери (Протек), шахрай Ксавер, Сталін Алкоголізм, наркоманія, азартні Батько Агати, дід Генрик, Агата, подружжя Манчаків, пан Кпеменс, Проблеми першого кохання Буба й Адась, Буба й Мілош, Адась і Иолька, Мілош і Ребекка, Иолька й Ксавер Проблеми підліткової дружби Буба й Агата, Буба й Бтась, Буба й Адась та Мілош Проблеми взаємин учнів- Лідери й зневажені (Иолька, Адась, Бтась, Агата, Буба) Взаємини учнів і вчителів Учні ліцею (Буба, Адась, Мілош, Иолька, Зузка, Агата та інші) та вчителі (Редбулька, Пандемія, Шварценегер, Гібсон, Бокира та інші) Взаємини дорослих: успішні й неуспішні люди Успішні (батьки Буби, так їм здається), баба Рита, Манчаки (прагнуть виділитися, бути успішними в очах інших), батько Агати, пан Кпеменс («вони не нашого кола») Люди й тварини Орнітологія й Мілош, Добавка й Буба та її рідні, котяча любов пані Коропової
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Характеристика всех героев рассказа "иван богун"
имя прославленного героя освободительной войны 1648- 1654 годов, одного из величайших казацких полковников ивана богуна навсегда останется в нашей . любимец своего народа, ревностный защитник его интересов, он до последней минуты был непоколебим в своей преданности и умер как герой. после смерти максима кривоноса он стал ближайшим богдана хмельницкого, который полагался на него в самых сложных военных ситуациях. богун был блестящим мастером маневрирования и применения разнообразнейших тактических приемов. этим он постоянно нагонял страх на польских военачальников, которые во время переговоров с хмельницким выдвигали обязательное условие выдачи им богуна.
к сожалению, фактов из его жизни осталось мало. талант полководца и личную храбрость богун демонстрировал всегда. так было во время берестецкой битвы в июне 1651 года, когда украинская армия после измены крымского хана, который оставил поле боя и захватил в плен хмельницкого, попала в затруднительное положение. в этой ситуации казаки избирают приказным гетманом ивана богуна, который принимает все меры, чтобы превратить казацкий лагерь в неприступную крепость. решительности и изобретательности богуна казаки выстроили через непроходимое болото и реку пляшивку три переправы, по которым и удалось, хотя и ценой больших потерь, вывести войско из окружения.
в марте 1653 года ян казимир бросил на украину отборные польские конницы, возглавляемые одним из наилучших полководцев, которых когда-либо знала польша, - стефаном чарнецким. хмельницкий посылает против него блестящего мастера маневренной войны - ивана богуна.
имея значительно меньшие силы, богун заманил чарнецкого в монастырище. все усилия польского полководца взять штурмом эту крепость оказались напрасными. богун снова прибег здесь к тактическому маневру; переодев часть своих казаков в татарскую одежду, он приказал им наступать, а сам с остальными казаками ударил с другой стороны. подумав, что к казакам пришло татарское подкрепление, поляки оставили обоз и бросились убегать.
обессиленный неравной борьбой, хмельницкий в чигирине призывает принять подданство московского царя и имеет поддержку со стороны старшего старшины. однако младшее крыло, возглавляемое иваном богуном, решительно выступило против такого акта. богун, как известно, не брал участие в переяславском совете, так как предохранял украинские границы. но он и позднее со всем винницким полком не дал присяги царю.
в 1655 году богун вписал еще одну героическую страницу в освободительной войны, руководя обороной уманя, которую не удалось преодолеть полякам. он так укрепил эту крепость, что польские военачальники сравнивали ее с голландской бредой, что считалась тогда образцом военно-инженерного мастерства.
всю свою жизнь иван богун воевал против врагов украинского народа и этим заслужил у него вечную славу. память о народном герое сохранилась в песнях, художественных произведениях.