Твір на тему: " людина без друзів-що дерево без коріння "

Друзі вони є для мене? вони для мене все.саме вони та підтримають у скрутну хвилину.я вдячна за це своїм друзям.якби не вони,я б ніколи не знала "що таке по справжньому жити та насолоджуватися життям".друзі для мене такі ж важливі,як коріння для дерева.якби не я загинула у світі через самотність. отже,друзі для нас дуже важливі! бережіть та цініть друзів пам'ятаючи,що без них, ви як дерево без коріння!

Наша краiна славиться своiми письменника, але найбiльший внесок в украiнську лiтературу зроби великий кобзар - тарас шевченко. голос i думки видатного поета проносяться через вiки завдяки його творам.у тi роки, коли жив шевченко, до мистецтва вiдносились скептично i тому бiльшiсть робiт не проходили цензуру. але чи зупинило це кобзаря? нi! вiн продовжував писати вкладуючи у своi твори всю тугу i смуток.  як вiдомо, тарас почав писати ще будучi дитиною. вже тодi вiн описував нелегку долю бiдного украiнського народу,що усе свое життя працювали на панських землях. не зважаючи на це   шевенко залишався патрiотом своеi батькiвщини: «я так її, я так люблю мою україну убогу,  що проклену святого бога, за неї душу погублю» - так вiн пише у рядках одного iз своiх вiршiв.щ тарас григорович шевченко не тільки видатний поет, а й прозаїк, художник, драматург, історик, мислитель, фольклорист і етнограф, який після себе залишив надзвичайно велику творчу спадщину – понад тисячу найрізноманітніших творів. геній великого кобзаря незвичайно багатогранний. завдяки йому т. г. шевченко створив дев’ять повістей, багату кількість драматичних творів і відомий кожному українцю «кобзар».ож саме хотiв нам сказати тарас григорович? що хотiв донести до сучасного читача? вiн хотiв навчити нас любовi до батькiвщини, хотiв, щоб ми не дивлячись нi на що любили батькiвський дiм. i до ти буде слово великого кобзаря невмиручим, доки ми будемо шанувати украiну. 

Добро і зло, чесність і брехня, день і ніч - це антоніми, протилежні слова. так само можна сказати і про потета й бертольда. у них різні цінності життя. бертольд любив гроші, брехню, тому розбагатів і став заможним: сила статків та маєтків! це бертольдо граф заможний! він живе в своєму графстві, наче сам король вельможий. але це все завдяки поетові. він був домрим і допоміг тому, коли йому була потрібна . і поетова цінність життя було чесність, вірність і сама поезія. він любив ходити на природу і складати вірші, любив учити інших хорошому і прекрасному. і він нізащо не покине сторону опіки, правди і довіри: тож підіте і скажіте, що поки я буду жити, не подумаю довіку зброї чесної зложити! ось такі різні люди бувають. бертольд і поет - два антонами. сама недавно писала : ) а розміщується твір десь на сторінку з хвостиком