Твір-мініатюра за сюжетом оповідання "сімя дикої качки"

юрко переживав через каченнят та тосю. на наступні вихідні мама сказала ,що вони їдуть у село. юрко зрадів, але для нього було соромно дивитися у вічі тосі . він вирішив купити подарунок . приїхавши у село , юрко одразу побіг до тосі, але   в дома він її не зустрів. бабуся фрося сказала що вона пішла до річки годувати каченнят. юркові стало не по собі, у голові було лише одне "а що ж скаже мені тося? " " як я буду дивитися на маленьких каченнят? " . ніби щось цокнуло, він побіг до   тосі. дивлячись на тосю та на качку яка гордо пливе, а за нею каченнята,юркові стало добре на душі. він попросив пробачення у тосі,вручив подарунок. можливо у тося у душі мала трішки образи на нього.але вона пробачила його. і вони радісно побігли грати у м*яча. вони ходили кожен день до річки і бачили там щасливу сум*ю дикої качки!

Объяснение:

«Місце для дракона» — напрочуд дивна історія, в якій усе навпаки: дракон на ім’я Грицько — це не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає молодиць, а добрий травоїдний мрійник та романтик, натомість лицарі на чолі з володарем королів­ства — підступні та трусливі. Дракон милується метеликами, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість люд­ських останків — доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору — щоб не нищити природу. Він не їсть м’яса і не хоче нікого вбивати.

Але традицій ніхто не скасовував, і ці традиції зобов’язують будь-що знищити дракона. Добро і зло міняються масками — люди стали драконами, а Грицько-дракон більше людина, ніж самі люди. Отож, чи зможе зрозуміти він закони людського світу, а головне — виправдати їх? Чи знайдеться місце драконові-метелику серед придворних інтриг, королівських змов, лицарських поєдинків і боротьби за принцесу та Люботинське королівство?..

Окрім повісті «Місце для дракона» до книжки увійшли фантастичні та моторошні «Дивні оповіді» та «Львівські легенди», а також антиутопічна повість «Ласкаво в Щуроград».

1 Господь багатий нас благословив Дарами, що нiкому не одняти: Любов i творчiсть; туга i порив, Одвага i вогонь самопосвяти.

2 І — Все в житті залежить від нас самих. ( Тільки доклавши власних зусиль, людина може побудувати щасливе майбутнє, бо часто вона не усвідомлює, наскільки багатим є її внутрішній світ, скільки фізичної сили приховує сила людського духу). II —Справжнє, наповнене боротьбою життяне для слабких.( Це не означає — крокувати з високо піднятою головою, незважаючи ні на що, це значить приймати виважені рішення, аби не помилитися й виконати свій обовязок). III — Сумління -вічне мірило вчинків. (Автор називає сумління «невблаганним», адже ми можемо переконати оточуючих, що примусило нас порушити моральні принципи життя, але ми ніколи не зможемо переконати в цьому сумління, не зможемо примусити його замовкнути). IV — Хвилини вибору і сумнівів. (Слід пам’ятати, що наші дії не можуть керуватись вседозволеністю, ми не можемо діяти за принципом «Ціль виправдовує засоби». Автор у наказовій формі переконує, що майже все в житті залежить від нас самих Це не собі поезія. Ні! В ній істина, яка допомагає повірити в себе. А віра у себе — то дуже важлива річ!).

3  Означает,что дружба это и есть сила,т.к дружба всегда делает людей сильнее.

4 У вірші “Радість” ми бачимо ліричну героїню, яка несе радість у серці, причини її пояснити не може, до неї “радість тулиться”, і ця радість передається поетичним порівнянням “як безжурний вітрогон хлопчина”. Радість спинити не можна, бо “Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли”. Ця безжурна радість переповнює вщерть: “Пролітаю між людьми похмурими, Козачка вдаряю попід мурами…” Весь вірш пройнятий життєрадісною настроєністю, передає ніжний ліризм і оптимізм ліричної героїні.