Відповідь:
на мій погляд, що це епізод коли Софія ховає родину Катерини і Семена в підвалі.
Саме в цей момент стає зрозумілим, що Софійка нарешті склала докупи всі «пазли» старовинної загадки, вибудувала струнку картину причин і наслідків давно минулих подій, знайшла ту мить, коли "небо зійшлося з землею" і дуже хочеться, щоб Софійці все вдалося.
Пояснення:
Кульмінація це - найбільш напружений момент у розвитку дії, виріша-льний, переломний момент у взаєминах, зіткненнях літературних героїв або між героєм і обставинами.
Джура – це зброєносець, учень у козацької старшини в Україні в 16—18 століттях
Зазвичай джурами були молоді хлопці, діти козаків. Разом з козаками джури ходили в походи, брали участь у боях. Джура мав зброю чистить, коня доглядати, а його за це вчили козацької справи.
Січ для хлопця-джури – справжня школа козацтва. На Січі була створена справжня козацтка школа, яка готувала не тільки вояків, але й освічених людей, що могли працювати писарями або займати інші керівні посади. Навіть співи і гру на музичних інструментах викладали у козацькій січовій школі.
Але головним було, все ж таки, навчання козацькому мистецтву. Вправно володіти зброєю, бути фізично витривалим, вміти доглялати за знаряддям, надати першу медичну до .
Крім навчання, джури виконували багато роботи, допомагали січовим козакам. Вони куховарили, доглядали за хворими та пораненими, служили у церкві.
Первісно джура перське слово, що означає товариш, в українську потрапило як запозичення з тюркської.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/hto-takiy-dzhura
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Твір на тему: для чого людині потрібні крила? (за віршами ліни костенко , , чайка", , , крила")
поява поезій «чайка на крижині» та «крила» пов’язана з перебуванням поетеси ліни костенко в польщі, зокрема в порту міста щецин, та міркуваннями про смисл життя людини, її призначення на землі. лірична героїня спостерігає за красою одри, кораблями біля причалів. наступає весна, ламається крига. на одній із крижин жінка побачила чайку:
крига буйно ломилась у відкриті двері протоки.
лід кришився, б’ючись об каміння берегове… і нарешті по одрі - темній, широкійна останній крижині самотня чайка пливе. крижина тонка й прозора, але чайці байдуже, вона не боїться загибелі в темних водах холодної річки, бо може злетіти будь-якої миті:
- дивна людино! я ж маю крила, нащо крилатим ґрунт під ногами?
це спостереження спонукало жінку до роздумів про смисл життя людини. я думаю, що є щось спільне між ліричною героїнею та чайкою: може, самотність, а може, «крилатість». адже й людина має крила, але, як птах, не літає, бо людські крила зроблені не з пір’я.
поезія «крила» продовжує основну думку вірша «чайка на крижині» про крилатість людини:
а як же людина? а що ж людина? живе на землі. сама не літає. а крила має.
крилами, які тримають людину на землі, є чесність, щирість, поривання, вірність у коханні, довіра, працьовитість, щедрість, поетичність, надія, мрія, тобто усе найкраще, чим ми живемо. життя безкрилої людини, котра не вміє мріяти, сіре й нецікаве. вірш побудований на рефренах, на переліченні та протиставленні, короткому й чіткому вираженні думки.
читаючи поезії л. костенко, я задумалась над символічним значенням людських крил. чим дорослішою стає людина, тим і крила її стають більшими. для чого людині потрібні крила? хіба вона літає? так. людина літає не тільки уві сні. крила - це те, що ми називаємо духовністю. чому ж тоді людина має крила, а не може полетіти? мені здається, це залежить у більшій мірі від неї самої, її прагнення, бажання, цілеспрямованості, наполегливості,.старанності. тому кожен повинен прагнути до самоствердження, самопізнання, розвитку найкращих душевних якостей, подолання життєвих труднощів у сучасному житті, а в цьому наші крила.