Винников724
?>

Твір на тему добро і зло в житті планетника , його та наших сучасників(повість б.харчука)

Украинская литература

Ответы

dg9792794674

добро і зло у сучасному світі людина завжди намагається протистояти злу, несправедливості, захищаючи добро, говорити правду. як персонаж твору, так і людина опиняється в конфліктних ситуаціях і повинен сам вирішити, обрати власний вірний шлях. тому герой твору б. харчука «планетник» весь час прагне довести людям свою щирість, доброту, чуйність, але вони не завжди її сприймають. усі життєві негаразди люди пов'язують з планетник - представником, на їхню думку, нечистої сили. планетник нарікає через те, що не встиг злетіти в небо, не встиг пізнати більшого, щоб і далі творити добро на благо інших.  найбільшою мрією стало самому щось посіяти і щоб воно зійшло. хлопчик і робив це, наслідуючи маму

Юлия1972

Розділи:

Конкурс проектів

Заходи

Рада з питань молодіжної політики при міському голові

Стипендія Миколаївського міського голови та Миколаївської міської ради

Заходи

ОНОВЛЕНО 08.03.2020

В Миколаєві відбувся ХХІ конкурс Шевченківської поезії «Заповіт»

9 березня, за підтримки управління молодіжної політики Миколаївської міської ради, у Будинку вчителя відбувся ХХІ-й конкурс Шевченківської поезії "Заповіт". Конкурс відкрили голова оргкомітету, голова обласної організації Народного Руху України Юрій Діденко, Сергій Гололобов та Віра Марущак.

Під час урочистого відкриття конкурсу, організатори привітали усіх учасників та наголосили на тому, що поезія видатного митця Тараса Шевченка залишається актуальною більше століття. Вона сприяла встановленню української нації у найскладніші часи нашої історії. І нині вона гуртує українців. Тарас Шевченко завжди був попереду всіх у боротьбі за українську державу. Своїми безсмертними віршами утверджує вільну, незалежну Україну.

Конкурс "Заповіт-2020" традиційно відбувався у двох залах одночасно. Старшу групу оцінювало: журі в складі голови Юрія Діденка – президента фонду «Дітям України», голови обласної організації Народного Руху України, Сергія Гололобова –керівника управління культури Вітовської райдержадміністрації, Віри Марущак – голови спілки письменників Миколаївської області.

Молодшу групу оцінювало журі в складі: Леоніда Дудюка –кандидата філологічних наук, Ірини Бабич – заступника виконавчого директора фонду «Дітям України», Ігоря Черпіти поета, заступника голови обласної організації Народного Руху України.

В конкурсі взяли участь близько 120 учасників з міста та області. Також були представлені ліцеї та заклади вищої освіти. Серед глядачів були військовослужбовці частин розміщених в місті.

sveta073120

ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури: філософська лірика. Жанр: вірш-медитація (молитва). Мотив: звернення ліричного героя до Бога із проханням не осудити його за глибоку віру і надію, бо утверджує безсмертя людського духу. Ідея: утвердження сили людського духу, прагнення не згубити у тяжких випробу­ваннях самоідентичності, неповторності своєї долі. Віршовий розмір: дактиль. Римування: перехресне. Художньо-стильові особливості:  епітети: «гнів пречистий»; «мале людське життя»; риторичне звертання: «Господи...»; метафори: «вірою тугу розвіюю», «надією довжу його в віки». Примітки: В основу вірша «Господи, гніву пречистого...» покладено канон, запропоно­ваний християнським богословом VIII ст. Іоаном Дамаскіном, як «сходження розуму до Бога, прохання погрібного в Бога».  Поезія «ГОСПОДИ, ГНІВУ ПРЕЧИСТОГО...» — це стоїчна поезія, що утверджує впевне­ність ліричного героя в тому, що він зможе вистояти, не зрадить себе й своїх переконань. Автор говорить про власну силу і незламність: «Де не стоятиму — вистою». Він показує свою непідвладність обставинам, непорушність принципів за жодних умов. Тільки так можна зберегти моральну повноцінність. У Богові й матері він бачить духовних провідників, що визначають внутрішнє обличчя люди­ни. Адже для двобою з державою смерті потрібна незаплямована душа. Сила народжується у ви­пробуваннях. Ліричний герой протидіє внутрішній слабкості («тузі»), щоб не зрадити духовному покликанню (бути таким, яким «мати родила»), він сприймає трагічні обставини існування («біду») як б формування внутрішньої сили. Бога — як символ людської совісті, віри в добро і справе­дливість — Стус згадує доволі часто. Поет звертається до нього в часи, коли йому нестерпно важ­ко, він шукає в ньому опори, дивиться на своє життя крізь призму Божих заповідей.

Объяснение:

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Твір на тему добро і зло в житті планетника , його та наших сучасників(повість б.харчука)
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*