Учому виявляються активна життєва позиція і максимальна самореалізація людини?

    ⇒у чому виявляються активна життєва позиція і максимальна самореалізація людини?     активна життєва позиція, на мій погляд, виявляється у дієвості людини. соціально активна людина переймається не лише власними проблемами, а й громадськими. активна життєва позиція - реалізація всіх можливостей, нужденним, участь у різноманітних акціях, бажання зробити світ кращим. людина з активною позицією знає, чого хоче від життя та є іншим стати на вірний шлях. тобто це людина-двигун, яка знаходиться у постійному русі вперед.      така особистість постійно займається і самореалізацією. вона знає, що кожна людина має на землі своє призначення, віднайшовши яке, можна покращити життя соціуму. іншими словами, самореалізація - це реалізація всього свого потенціалу та здійснення бажань за навичок та знань. 

ответ:

остап вересай народився 1803 року в селі калюжинці прилуцького повіту (нині чернігівська область) в сім’ї кріпака. у чотирирічному віці остап втратив зір. змалку захопився музикою та співом під впливом батька та кобзарів, що часто зупинялися в їхній домівці. на науку до кобзарів пішов, коли йому було п’ятнадцять років. 1871 року остап вересай вперше відвідав київ, де співав на відкритті колегії ґалаґана. у 1873 р. виступав у києві на засіданні південно-західного відділу російського ічного товариства, де м. в. лисенко виголосив реферат про музичні особливості українських дум і пісень, які виконував о. вересай. в 1875 р. у петербурзі було організовано кілька виступів кобзаря. 1875 року у і м. лисенка та п. чубинського вересай побував у петербурзі. спів о. вересая в петербурзі слухали п. чайковський, м. римський-корсаков. понад сорок років мандрував містами і селами україни. до репертуару о. вересая, крім дум, входили історичні, побутові, жартівливі і сатиричні пісні. улюбленим твором кобзаря була “пісня про правду і неправду”, за виконання якої його навіть заарештовували. до кінця життя вересай жив у сокиринцях. павло чубинський на власні кошти збудував йому нову хату. останні роки життя остап вересай продовжував виконувати пісні, хоч уже майже не виїжджав у великі міста, а мандрував селами чернігівщини. інколи старого кобзаря запрошують у київ. помер остап вересай наприкінці квітня 1890 року. похований у сокиринцях.

ответ:

вересай (лобза) остап микитович (бл. 1803 – квіт. 1890) – видатний укр. кобзар. н. в с. калюжинці (нині село срібнянського р-ну черніг. обл.) в родині кріпаків-музикантів. осліп на 4-му році життя. 15-річним хлопцем пішов навчатися гри на кобзі і, маючи гарний голос (тенор) та досконалий слух, швидко опанував кобзарське мист-во (див. кобзарі). чудово виконував нар. думи і пісні. мандрував бл. сорока років шляхами україни. творчістю в. зацікавився рос. худож.-фольклорист л.жемчужников, який намалював його портрет, записав кілька пісень від нього, познайомив з п.кулішем. останній також записав кілька дум та пісень.

1871 в. вперше співав у києві на відкритті колегії павла ґалаґана. у верес. 1873 виступав на засіданні пд.-зх. від-ня рос. т-ва в києві, де м.лисенко виголосив реферат на тему "характеристика музичних особливостей українських дум і пісень, виконуваних кобзарем вересаєм". під час роботи 3-го археол. з'їзду, що відбувався в києві 1874, в. слухали вчені-славісти з усієї європи. 1875 в. у і п.чубинського та м.лисенка побував у санкт-петербурзі, де співав у клубі художників на гостині, влаштованій на честь т.шевченка; в етногр. від-ні рос. т-ва; в зимовому палаці; в приміщенні дворянського зібрання; в соляному м-ку на околиці с.-петербурга, де влаштовувалися пром. й кустарні виставки. п.чубинський та о.русов записали від в. понад 20 пісень та дум. в його репертуарі було чимало істор. тв.: "як три брати з азова втікали", "невольницька", "дума про бурю на чорному морі", "про удову та трьох синів", "дума про федора безрідного", "про олексія поповича" та ін. на виступах він майже завжди виконував свою улюблену пісню "про правду і кривду", за виконання якої його часто заарештовували.

у в. була своєрідна кобзарська школа. серед його учнів – василь бублик з с. никонівка (нині село срібнянського р-ну), яростей і янголь з с. березівка (нині село талалаївського р-ну; обидва черніг. антон негрій з калюжинців. т.шевченко подарував в. "кобзар" з власним підписом від 23 жовт. 1860.