ответ: любов до вітчизни: «громада — то був його світ, то була ціль його життя»,— пише автор. максим: «але мій батько досвідний чоловік і радо служить громаді. як він говорить на раді громадській, так не зуміє ніхто в цілій верховині. громада слухає батькової ради, але власті батько мій не має і не жадає її». «…все те запалювало його гарячу душу до бажання — віддати ціле своє життя на поправу й скріплення добрих громадських порядків у своєї рідній тухольщині». опис захара беркута: «…се був сивий, як голуб, звиш 90-літній старець, найстарший віком у цілій тухольській громаді. батько вісьмох синів, із яких три сиділи вже разом із ним між старцями… високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, з. беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази. невважаючи на глибоку старість, захар беркут був іще сильний і кремезний. …сад, пасіка й ліки — се була його робота».
джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Скласти казку про весняний струмок, пісеньку дощових крапель та як навесні звучить оркестр пташиних голосів.
катерина іванівна повела своїх маленьких першокласників у поле. був тихий осінній ранок. високо в небі летів ключ перелітних птахів. вони тихо курликали, і від цього в степу було сумно.учителька сказала дітям: — сьогодні ми будемо вчитися розповідати про осіннє небо. хай кожен з вас добере для цього в рідній мові красиві і точні слова.діти притихли. вони дивились в небо і думали. через хвилину всі заговорили: «небо синє-синє небо небо » і все. діти знову і знову повторювали одні й ті самі слова: синє, голубе, чисте.збоку стояла маленька валя.— а ти, валю, що хочеш сказати? — запитала катерина іванівна.— я хочу сказати своє слово.— яке ж твоє слово про небо? — небо тихо сказала дівчинка й усміхнулась.діти притихли. вони враз побачили в небі те, чого не бачили досі: «небо небо небо небо »а небо грало, трепетало, дихало, як жива істота. і діти дивилися в його сумні сині-сині осінні очі.